спектакль АБАТСТВО ЗАЛИВАХИ. Прем’єра! Львів 2026-10-31 18:00 Львівський муніципальний театральний, художньо-дослідницький та освітній центр «СЛОВО І ГОЛОС»
«АБАТСТВО ЗАЛИВАХИ» — прем’єра у Львові до 100-річчя Опанаса Заливахи
Театральний центр «Слово і голос» представляє прем’єрну виставу «АБАТСТВО ЗАЛИВАХИ», присвячену 100-річчю від дня народження Опанаса Заливахи — художника, для якого Україна була не лише темою творчості, а внутрішньою основою життя, мислення і вибору.
Постать Заливахи у цій роботі постає не як віддалений історичний образ. Для творців вистави пам’ять про нього все ще дуже жива: голос, усмішка, уважний погляд, запах фарб у майстерні, щойно завершені полотна. Його картини залишилися, але разом із ними залишилася і сила думки, характеру, принциповості — те, що неможливо звести до кількох дат у біографії.
Вистава присвячена Майстрові, але водночас звернена до сучасної людини. До тих, хто сьогодні теж намагається зрозуміти, ким є, що готовий захищати і яку Україну будує власними рішеннями.
Від Заливахи — до покоління шістдесятників
Через постать Опанаса Заливахи вистава прокладає міст до цілого покоління українських шістдесятників. Їхні голоси, листи, вчинки й вибір сьогодні звучать напрочуд близько.
Це були люди, для яких культура не існувала окремо від відповідальності. Вони працювали з живописом, літературою, монументальним мистецтвом, театром, але водночас відстоювали право України мати власний голос.
Саме тому у виставі поряд із текстами Заливахи з’являються голоси його друзів — Алли Горської, Галини Севрук, Надійки Світличної, Людмили Семикіної та Віри Хорошевої.
Сьогодні їхня присутність відчувається не лише як історична пам’ять. Їхні слова допомагають краще побачити, якою ціною виборювалося право бути собою і наскільки важливо не втрачати внутрішню свободу навіть тоді, коли за неї доводиться платити дорого.
Тільки справжні тексти — без вигаданої біографії
Одна з принципових особливостей «АБАТСТВА ЗАЛИВАХИ» полягає в тому, що у виставі звучать лише автентичні тексти.
Актори театру опрацювали статті, інтерв’ю та листи Опанаса Заливахи, а також листування його друзів-шістдесятників. Ніяких спеціально написаних від імені героя монологів чи художнього переказу біографії тут немає.
Замість цього глядач чує самого Заливаху і тих, хто був поруч із ним.
Такий підхід потребував великої дослідницької роботи, адже документальний матеріал мав перетворитися на сценічну мову, не втрачаючи живого голосу своїх авторів.
Майстерня як внутрішній простір
Образ вистави режисерка Наталія Половинка визначає через метафору самітної майстерні — своєрідної келії, «абатства», в якому Майстер залишається наодинці з головним питанням: «ХТО ТИ Є?»
Цей простір не варто сприймати буквально. Він стає місцем постійної внутрішньої роботи, де людина перевіряє себе, свої переконання і межі власної свободи.
Заливаха у цій виставі — митець, який не відділяє творчість від способу життя. Картина, слово, позиція, вчинок — усе належить до одного процесу.
Саме з граничної напруги волі й духу, за задумом постановки, народжується краса. І ця краса безпосередньо пов’язана з Україною — такою, що існує одночасно всередині людини й у реальному просторі, на землі та в уявленні про майбутнє.
Театр, живопис, музика і відео
«АБАТСТВО ЗАЛИВАХИ» створене як багатошарова сценічна робота, у якій слово взаємодіє з музикою, світлом, відео та візуальним образом.
Режисерка — Наталія Половинка.
Ідея стилізації костюмів належить Оксані Караванській.
За відео-арт відповідає Сергій Савченко.
Фортепіанна партія — Сергій Кудринецький.
Художниця постановки — Христина Сілівон.
У такому поєднанні різні мистецькі засоби не існують окремо, а працюють навколо однієї теми — внутрішнього світу Майстра та його діалогу з часом.
У ролях
У виставі беруть участь:
Олег Цьона
Наталія Половинка
Юлія Тарасович
Христина Сілівон
Анастасія Редчук
Сергій Кудринецький
Максим Грицай
Асистентка режисера — Юлія Тарасович.
Світло — Богдан Дворник.
Проекція — Андрій Мавдрик.
Менеджерки проєкту — Вікторія Козловська та Юстина Остапюк.
Пам’ять, яка не залишається лише минулим
Проєкт реалізується у партнерстві та за підтримки Фундації ЗМІN.
Важливим джерелом матеріалів стала книга «Повернення. Опанас Заливаха у спогадах, листах, архівних документах». Творці постановки також висловлюють вдячність Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України за надані матеріали.
«АБАТСТВО ЗАЛИВАХИ» не намагається перетворити постать художника на бронзовий пам’ятник. Навпаки, вистава повертає до живої людини, її сумнівів, роботи, дружби, текстів і вибору.
Через Заливаху театр говорить і про тих, хто був поруч із ним, і про нас сьогодні. Про те, що свобода не виникає сама собою, культура потребує особистої відповідальності, а питання «Хто ти є?» з часом не стає простішим.
Можливо, саме тому голоси шістдесятників зараз звучать так виразно: вони говорять із минулого, але їхня впертість, ясність і здатність залишатися собою досі допомагають триматися тим, хто продовжує будувати Україну сьогодні.
