спектакль Bach Contemporary | Гітара. Мандоліна. Живопис Львів 2026-01-10 17:00 Львівська національна філармонія
Bach Contemporary | Гітара. Мандоліна. Живопис | Львів | Львівська національна філармонія
«Музика — це живопис часу, а живопис — музика тиші…» — ці слова дуже точно описують атмосферу вечора “Гітара. Мандоліна. Живопис”. Тут усе тримається на тонких відчуттях: на дотику струни, на паузі між фразами, на легкому русі пензля. Це подія, де звук ніби отримує форму, а колір — власний голос. Не треба нічого “розшифровувати” чи спеціально готуватися: достатньо прийти й дозволити собі спостерігати, як музика і живопис народжуються поруч.
Гітара й мандоліна створюють особливу камерність — таку, коли зал наче стає ближчим, а емоції звучать щиро й без зайвого шуму. Їхній тембр теплий, прозорий, дуже “людський”: він може бути ніжним, як колискова, і водночас — пружним та енергійним, коли музика переходить у танцювальний рух. Саме тому цей інструментальний дует легко переносить слухача з одного настрою в інший: від тихої внутрішньої зупинки — до яскравого, майже сонячного драйву.
У програмі — музика композиторів ХХ століття: різна за характером, але з’єднана спільною рисою — вона говорить образами. В одному творі відчується ліричність і спокій, в іншому — пульс ритму, який одразу малює перед очима Іспанію чи Італію, вечірні вулички, легку ходу, танець, усмішку. Це не просто добірка номерів “для настрою”, а маленька подорож: тут можуть змінюватися пейзажі, світло, температура відчуттів — як у справжній мандрівці.
Особливий шар цієї події — живопис Ольги Куц, що стає продовженням музики в кольорі. Картини не “ілюструють” звуки буквально, а ведуть з ними діалог: підхоплюють інтонацію, відповідають ритму, ловлять настрій. Те, що ти чуєш, ніби паралельно проявляється у візуальному просторі — і в якийсь момент ловиш себе на дивному, приємному відчутті: музика стає видимою, а живопис — чутним. Саме заради цього синтезу й варто приходити: він дає інший тип концентрації, м’якший і глибший.
Недарма концерт називають “Діалоги струн і фарб”. Це не просто виступ, а зустріч мистецтв, у якій важлива гармонія — між звуком і кольором, між напругою й тишею, між емоцією та спокоєм. Такий вечір добре “перезавантажує”: після нього хочеться дихати рівніше, слухати уважніше, помічати деталі — і в музиці, і в житті.
Приходьте, якщо вам потрібні краса без пафосу, теплий камерний формат і відчуття, що світ — не тільки про новини й поспіх, а ще й про тиху, справжню рівновагу всередині.
