спектакль Дерев'яний сніговик Львів 2026-03-17 18:00 Перший академічний український театр для дітей та юнацтва
- режисери-постановники - Назар Павлик, Ферді Далкилич
- сценографія - заслужений діяч мистецтв України Мар’ян Савіцький
- художник з костюмів - заслужений художник України Дарія Зав'ялова
- композитор - Богдан Сегін
- хореографи - Надія Лисак, Назар Павлик
- перекладач п'єси - Тетяна Озкан
- художник по світлу - Світлана Коренькова
- керівник проєкту - Ірина Артим'як
Дерев’яний сніговик
«Я вбив ваших дітей для того, щоб мої діти жили краще…» — фраза, від якої холоне всередині. Вона звучить не як репліка персонажа, а як протокол нелюдяності, що прорізає тишу.
У зруйнованому маріупольському театрі троє акторів намагаються скласти докупи не лише уламки сценографії — дерев’яного сніговика, символа простого мирного дитинства, — а й власну пам’ять. Коли саме «пішла тріщиною» реальність? З якого моменту сцена перетворилася на притулок? Чи, може, легше зробити вигляд, що нічого не сталося, дограти виставу до аплодисментів і розпустити глядачів по домівках… якщо ці домівки ще існують.
«Дерев’яний сніговик» — документально-театральна спроба повернути гідність свідченням. В основі постановки — реальні розповіді людей, які пережили 16 березня 2022 року в Маріуполі і прагнуть, аби їхній голос прозвучав без прикрас, без підтасувань, без мовчання. Тут немає «правильних» відповідей; є пам’ять, провина вцілілого, розірваний час і впертість жити попри все.
Сценічний простір мінімалістичний: пил, уламки, дошки, з яких знову і знову збирають крихкого дерев’яного сніговика. Він — як застигла зимова радість, що більше не повернеться, але й не зникає, вимагає бути засвідченою. Світло — різке, місцями рване, звук — то віддалений, то нещадно близький: сирени, гул, тиша, яка лунає голосніше за будь-який шум. Між документальними фрагментами — крихти гумору, як рятувальний механізм: сміх, що допомагає витримати правду і не зламатися.
Ця вистава — не тільки про трагедію. Вона про те, що може і мусить робити театр під час війни: давати свідчення, тримати спільноту, називати речі своїми іменами. Про право кожної людини бути почутою і про обов’язок тих, хто чує, — відповідати пам’яттю.
Поради глядачам. Приходьте трохи завчасно, вимкніть сповіщення і дайте собі хвилину тиші перед початком — так легше налаштуватися. Якщо ви чутливі до гучних звуків, різких світлових ефектів чи темряви, попередьте адміністратора — вам допоможуть обрати комфортне місце або підготують беруші. У разі емоційного перенавантаження ви завжди можете вийти і повернутися — це нормально. Рекомендовано для дорослих і старшокласників (16+), адже в постановці піднімаються важкі теми війни, втрат і травми.
«Дерев’яний сніговик» — про те, що не мало б ніколи відбутися, але сталося. Про історію, яку необхідно чути саме такою, якою вона була. Щоб пам’ятати. Щоб жити далі. Щоб не повторилося. Увага — ця правда болить. Але мовчати болить більше.
