спектакль Камерні історії літа Львів 2026-06-12 19:00 Львівська національна філармонія
«Камерні історії літа» у Львівській національній філармонії
«Камерні історії літа» — концерт у Львівській національній філармонії, у якому флейта, віолончель і фортепіано зустрінуться в музиці різних епох, настроїв і традицій. Це програма, де є європейська камерна вишуканість, українські інтонації, лірика, м’яка вечірня зосередженість і той особливий простір, у якому кожен інструмент говорить власним голосом, але водночас чує інших.
Назва концерту звучить легко, проте сама програма має глибоку внутрішню логіку. Вона об’єднує твори Карла Марії Вебера, Йоганна Непомука Гуммеля, Миколи Лисенка та Станіслава Людкевича. Тут поруч постануть німецька романтична традиція, європейський погляд на українську народну тему, класика української музики й камерна поезія львівської композиторської школи.
Тріо флейти, віолончелі та фортепіано
Формат концерту тримається на рідкісному й дуже виразному поєднанні інструментів. Флейта приносить прозорість, світло, рух повітря й мелодичну легкість. Віолончель додає глибини, теплого тембру, людського голосу в нижчому регістрі. Фортепіано з’єднує ці лінії, створює гармонічний простір, підтримує діалог і часом бере на себе роль повноцінного оповідача.
У такому складі камерна музика особливо залежить від взаємної уваги виконавців. Тут немає другорядної партії, яку можна просто «супроводжувати». Кожен інструмент має свою думку, свою фразу, свій відтінок. Саме тому програма «Камерні історії літа» може прозвучати як кілька окремих музичних оповідей, об’єднаних спільним настроєм — теплим, уважним і трохи споглядальним.
Виконавці концерту
У концерті беруть участь:
- Наталія Кожушко-Максимів — флейта;
- Софія Окрутна — віолончель;
- Ірина Кірчанова — фортепіано.
Цей ансамбль дозволяє вибудувати програму з різними типами звучання. Частина творів прозвучить у повному складі тріо, частина — у камерніших поєднаннях: віолончель і фортепіано, флейта і фортепіано. Завдяки цьому вечір не буде одноманітним. Слухач зможе почути, як змінюється музичний простір, коли один інструмент виходить на перший план, а інші створюють для нього середовище.
Європейська камерна традиція і українська тема
Одним із центральних творів програми стане Тріо соль мінор для флейти, віолончелі та фортепіано Карла Марії Вебера. У цій музиці відчувається романтична виразність, увага до тембрового балансу й жива взаємодія трьох інструментів. Вебер уміє поєднати драматичні відтінки з пластичною мелодикою, тому його тріо може прозвучати як розмова, у якій кожен учасник має власний характер.
Поруч із ним прозвучить Інтродукція і варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» Йоганна Непомука Гуммеля для флейти, віолончелі та фортепіано. Це особливо цікава частина вечора, адже відома українська мелодія постає в європейському камерному прочитанні. Тема, знайома багатьом слухачам, проходить через варіаційний розвиток, змінює характер, набуває нових барв і показує, наскільки гнучкою може бути народна пісня в академічному музичному контексті.
Микола Лисенко: ліричний голос української музики
У програмі представлено два твори Миколи Лисенка. Перший — Елегія «Сум» для віолончелі і фортепіано. Уже сама назва задає настрій: це музика зосереджена, лірична, внутрішньо стримана. Віолончель у такому творі особливо природно передає інтонацію людського голосу — теплу, глибоку, трохи затінену. Фортепіано не просто супроводжує, а підтримує цей стан, створює простір для роздуму й тихої емоції.
Другий твір Лисенка — Фантазія на дві українські теми для флейти і фортепіано. Тут українська мелодика отримує інший характер: більше руху, світла, інструментальної гри. Флейта легко підхоплює пісенну лінію, надає їй прозорості й гнучкості, а фортепіано розгортає гармонічну основу. У такій музиці добре відчувається здатність Лисенка працювати з народним матеріалом не як з цитатою, а як із живим джерелом форми й настрою.
Станіслав Людкевич і нічна камерність
Завершальною або однією з найтонших сторінок програми стане Ноктюрн Станіслава Людкевича для флейти, віолончелі та фортепіано. Ноктюрн як жанр завжди пов’язаний із нічним простором, приглушеним світлом, особистою інтонацією. У складі флейти, віолончелі й фортепіано він набуває особливої м’якості: верхня лінія флейти, глибина віолончелі та гармонічне дихання фортепіано можуть створити дуже делікатний, зібраний настрій.
Людкевич у цій програмі важливий ще й тому, що природно повертає слухача до львівського музичного контексту. Його ім’я пов’язане з українською культурою, із глибокою композиторською школою, з уважним ставленням до національної інтонації та європейської форми. У камерному звучанні це може відкритися особливо чітко — без монументальності, через деталь, тембр і спокійний розвиток музичної думки.
Програма
- Карл Марія Вебер — Тріо соль мінор для флейти, віолончелі та фортепіано;
- Йоганн Непомук Гуммель — Інтродукція і варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай» для флейти, віолончелі та фортепіано;
- Микола Лисенко — Елегія «Сум» для віолончелі і фортепіано;
- Микола Лисенко — Фантазія на дві українські теми для флейти і фортепіано;
- Станіслав Людкевич — Ноктюрн для флейти, віолончелі та фортепіано.
Літній вечір камерної музики
«Камерні історії літа» — це концерт для тих, хто любить камерну музику не як фон, а як уважну розмову між інструментами. У цій програмі є легкість флейти, глибина віолончелі, ясність фортепіано, українські теми, європейська форма й літній настрій, який не потребує зайвої гучності.
Львівська національна філармонія стане простором, де ці музичні історії прозвучать близько до слухача. Вони можуть бути різними: світлими, задумливими, ліричними, трохи сумними або жвавими. Але всі вони тримаються на одному — на живому діалозі музикантів і на музиці, що вміє говорити без великих жестів, зате точно й щиро.
