концерт Концерт «Повій, вітре». Мистецький проєкт «...і сад зацвів...» Львів 2026-10-17 19:00 Homin Center музичний центр львівського органного залу
Концерт «Повій, вітре» у Львові — мистецький проєкт «...і сад зацвів...» у HOMIN CENTER
У HOMIN CENTER відбудеться концерт «Повій, вітре» у виконанні мистецького проєкту «...і сад зацвів...». Це вечір, у якому українська народна пісня прозвучить не як музейний матеріал, а як жива пам’ять про людей, їхній досвід, боротьбу, страхи, надії та здатність триматися у найскладніші часи.
Основою програми стануть народні стрілецькі пісні, які свого часу співали Січові стрільці. У цих творах переплітаються біль, туга, любов, військовий досвід, віра у власні сили й надія на майбутнє. Сьогодні вони сприймаються особливо близько, адже багато тем, закладених у старих піснях, знову відгукуються в реальності сучасної України.
Проєкт «...і сад зацвів...» і жива традиція
Авторки мистецького проєкту — Юлія Оліяр та Марина Мазур, співачки й дослідниці фольклору. Значну частину своєї роботи вони присвячують пошуку, вивченню та популяризації давньої української музичної традиції.
Їх цікавить не стилізація народної пісні під сучасну сцену, а передусім її первинне звучання, манера співу, характер, інтонація та контекст, у якому ці композиції існували. Такий підхід дає можливість почути фольклор ближче до того, як він жив у своєму природному середовищі — серед людей, для яких пісня була частиною щоденного життя, пам’яті та спільного досвіду.
«...і сад зацвів...» повертає увагу до автентичного співу, який не завжди вкладається у звичні сучасні уявлення про сценічну музику. Саме в цьому й полягає його сила: голоси не маскують під академічну манеру, а залишають живими, виразними й часом навмисно різкими.
Стрілецькі пісні як свідчення епохи
Програма «Повій, вітре» звертається до музики періоду Січових стрільців. Це не лише добре відомі мелодії, а своєрідні свідчення часу, які передавалися через спів.
У стрілецьких піснях можна почути дуже різні людські стани. Десь переважає сум за домом, десь — відчуття втрати, десь з’являється гумор чи внутрішня впертість. Є пісні про товаришів, кохання, дорогу, смерть, віру та майбутнє. Усе це робить їх важливими не лише як історичний матеріал, а і як спосіб краще зрозуміти людей тієї епохи.
Під час концерту музика поєднуватиметься з листами, рефлексіями та іншими текстами часу. Вони допоможуть наблизити історичний контекст і побачити за піснями конкретні людські голоси, думки й переживання.
Музика, слово і розмова про пам’ять
Концерт не обмежиться лише виконанням пісень. У програмі буде місце й для розмови про сам історичний період, його значення та те, чому досвід Січових стрільців сьогодні знову читається так гостро.
Повномасштабна війна Росії проти України змінила сприйняття багатьох історичних текстів і пісень. Те, що раніше могло здаватися далекою сторінкою минулого, зараз часто звучить майже без дистанції. Старі слова про боротьбу, втрати, побратимство й надію стають зрозумілими без додаткових пояснень.
Саме тому «Повій, вітре» — це ще й розмова про пам’ять. Про те, як вона передається через пісню, чому важливо не втрачати власний культурний голос і як музика допомагає відчути історію не лише через дати та факти.
Учасники концерту
Разом із Юлією Оліяр та Мариною Мазур на сцену вийдуть музиканти, які доповнять вокальну частину живим інструментальним звучанням.
Вадим Войтович — гітара.
Олег Смага — перкусія.
Гітара й перкусія не мають перетворювати народний матеріал на звичайну концертну обробку. Їхнє завдання — підтримати ритм, підкреслити настрій окремих композицій та залишити достатньо простору для голосу й тексту.
«Повій, вітре» у HOMIN CENTER
Цей вечір буде присвячений не лише минулому. Через давні пісні, листи й особисті свідчення програма говоритиме про речі, які залишаються важливими і зараз: любов до свого, стійкість, здатність не втрачати світло навіть у важкі часи та пам’ять про тих, хто боровся до нас.
У концерті зустрінуться автентичний народний спів, історичні тексти та сучасне осмислення українського досвіду. Без надмірної урочистості й без спроб зробити минуле зручнішим чи простішим, ніж воно було.
«Повій, вітре» у виконанні мистецького проєкту «...і сад зацвів...» — це можливість послухати стрілецькі пісні в живому виконанні, вдуматися в їхні слова та відчути, наскільки близькими можуть виявитися історії, написані й проспівані багато років тому.
