спектакль Перехресні стежки Львів 2025-12-20 18:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса
- Режисер – Іван Уривський
- Хореограф – Павло Івлюшкін
- Художник костюмів – Ольга Гнатюк
- Художник світла – Олеся Правдивець
- Звукорежисер – Володимир Фанта
Перехресні стежки
Це Франко без прикрас і сентиментальної вуалі — нерв, оголений до болю. Звикли дивитися на класику крізь сльозу ностальгії? Тут вона розвертається і показує безодню, яку зазвичай не хочемо помічати. У цьому прочитанні «перехрестя» перетворюються не лише на місце вибору, а й на символ хреста — особистої спокути, випробування, ноші, яку кожен мусить нести. Франко — не «солодкий» автор, він пекучий і чесний, і саме такий погляд повертає нам живу силу його тексту: там, де є потужність вислову, народжується справжнє враження.
Постановка зумисне відмовляється від лінійної «історії кохання». Йдеться радше про розпад цілісності — особистої, громадської, моральної — і болючі спроби героїв (кожного по-своєму) зібрати себе з уламків. Образи подані як «лакуни», які глядач наповнює власним досвідом: вистава працює як відкритий конструктор, віддалений від очікуваного катарсису. Тут не «розжовують» сенси — тут уважно спостерігають, відшифровують, співставляють. Це спектакль-ребус із власною системою знаків для тих, хто розуміє різницю між авторським (книжковим) текстом і сценічною партитурою.
Критики відзначають і сміливість режисерського рішення, і нову оптику, у якій Франко звучить гостро, сучасно й без компромісів. Замість ілюстративної сценографії — виразні деталі, що працюють на ідею перехрестя/хреста; замість надміру декорацій — простір, де кожна пауза й кожен крок мають вагу. Світло тут не просто підсвічує, а висікає контури вибору; музика і тиша чергуються як удари серця. Глядачеві пропонують не споживати, а мислити, не піддаватися готовим висновкам, а доходити до них самостійно — і саме тому після фіналу хочеться говорити, сперечатися, перечитувати Франка заново.
«Перехресні стежки» у цьому прочитанні — про відповідальність і ціну рішення. Про те, як закон, громадська думка, честь і особисті пристрасті зіштовхуються на одному перехресті, де немає зручних маршрутів. Ті, хто шукає швидких розв’язок, їх не знайдуть. Натомість знайдуть дзеркало, в якому відбивається XXІ століття — з нашими страхами, розгубленістю, спокусою самообману і потребою правди.
Визнання постановки підтверджують і відзнаки: за «Перехресні стежки» режисер Іван Уривський став лауреатом Державної премії України імені Леся Курбаса (2019), а сама вистава отримала премію «Тріумф. Театр. Львів» як «Найкраща драматична вистава» (2019).
Рекомендуємо приходити трохи завчасно, щоб налаштуватися на повільний ритм розповіді: тут важливо чути напівтони й читати підтекст. Ця зустріч із Франком не про «правильні» відповіді — вона про чесні запитання, після яких дорога з перехрестя вже не буде колишньою.
