стендап Токсік, маргінал і просто гарна людина. Андрій Бережко Львів 2026-01-31 19:00 Львівський палац мистецтв
«Токсік, маргінал і просто гарна людина» — Андрій Бережко у Львові (Львівський палац мистецтв)
Назва звучить провокативно — і в цьому весь задум. «Токсік, маргінал і просто гарна людина» — це подія, яка одразу чіпляє, бо в ній є іронія, впізнаваність і чесний погляд на те, як ми самі (і суспільство навколо) любимо роздавати ярлики. У Львові цю історію представляє Андрій Бережко, а майданчиком стане Львівський палац мистецтв — місце, де добре заходять формати, що змушують і посміхнутися, і задуматися.
Про що це може бути
Це не про «правильні відповіді» і не про лекцію з моралі. Швидше — про ситуації з життя:
коли тебе називають «токсичним» лише тому, що ти не мовчиш;
коли «маргіналом» стає той, хто просто не вписався в очікування;
коли за всіма цими словами ховається звичайна людина — зі своїми страхами, смішними звичками, болючими темами й надією, що її все ж таки зрозуміють.
Такий формат часто працює як дзеркало: ти слухаєш — і ловиш себе на думці, що частину історій бачив у друзів, у себе, у стосунках, на роботі, у соцмережах. І від цього стає не ніяково, а навпаки — легше, бо «не я один/одна».
Чому варто піти
Живе спілкування і впізнавані теми. Це той випадок, коли після події хочеться обговорювати, а не просто «поставити галочку».
Гумор без пустоти. Іронія тут, швидше за все, не заради сміху, а щоб акуратно підсвітити болючі місця.
Людяність у фокусі. Назва жартує, але суть — про те, що за будь-яким ярликом стоїть особистість.
Кому зайде найбільше
тим, хто втомився від токсичних коментарів у стрічці й хоче нормального, живого контенту;
тим, хто любить формати на межі стендапу/монологу/розмови з залом;
тим, кому цікаві теми про особисті кордони, самоіронію, комунікацію й «хто ми є насправді, коли нас перестають оцінювати».
Практичні дрібниці
Львівський палац мистецтв — локація доволі зручна, тож можна сміливо планувати вечір: прийти трохи раніше, спокійно зайняти місце й налаштуватися на атмосферу. Якщо йдете компанією — класно, бо після події зазвичай є що обговорити. Якщо йдете самі — теж ок: такі зустрічі часто дають відчуття, ніби ти побував серед «своїх».
«Токсік, маргінал і просто гарна людина» — це про нас усіх: про те, як легко засудити, як складно зрозуміти і як цінно іноді просто побачити в людині людину.
