спектакль ВІРТУОЗИ 45. Від Вівальді до Скорика Львів Львівська національна філармонія
ВІРТУОЗИ 45. Від Вівальді до Скорика
Львів, Львівська національна філармонія
Концерт «ВІРТУОЗИ 45. Від Вівальді до Скорика» у Львівській національній філармонії вибудуваний як широка музична подорож, у якій поруч звучатимуть різні епохи, інтонації, виконавські традиції та характери. Уже сама назва програми задає напрямок: від барокової ясності Вівальді — до світу Мирослава Скорика і далі, до музики, в якій відчуваються танець, свобода жесту, сучасна чутливість і жива концертна енергія. Такі вечори цінні тим, що вони не замикаються в одному стилістичному колі. Навпаки, вони дають слухачеві можливість за один концерт пройти крізь кілька різних музичних ландшафтів і почути, як по-різному може звучати ансамбль, оркестр і сольний інструмент.
У центрі цього вечора — віртуозність у найкращому її розумінні. Не як проста демонстрація технічних можливостей, а як здатність музикантів вільно й точно працювати з дуже різним матеріалом, змінювати стиль, характер, дихання програми, залишаючись переконливими в кожному творі. Саме тому концерт обіцяє бути не просто строкатою добіркою номерів, а продуманою програмою, де різноманіття працює на цілісне враження.
Виконавці
У концерті візьмуть участь:
- Христина Кміть — скрипка
- Володимир Заціха — скрипка
- Георгій Дацюк — альт
- Павло Гільченко — акордіно, кнопковий акордеон
- Львівський камерний оркестр «Академія»
Художній керівник і диригент — Ігор Пилатюк
Керівник і концертмейстер — Артур Микитка
Такий склад уже сам по собі обіцяє програму з багатою внутрішньою динамікою. Тут є і сольний блиск, і ансамблеве мислення, і оркестрова гнучкість, і можливість для яскравих стилістичних поворотів. Особливо цікаво, що до концертного простору входять не лише звичні струнні барви, а й акордіно та кнопковий акордеон, що відразу додає програмі іншої тембрової перспективи й відкриває шлях до музики з виразним танцювальним нервом.
Програма вечора
- Антоніо Вівальді — Концерт-симфонія RV 134
- Джон Доуленд (в транскрипції Мирослава Скорика) — Три фантазії для лютні з Львівської табулатури XVI ст.
- Мирослав Скорик — Партита № 1 (Прелюдія – Токата – Фуга – Речитатив)
- Едвард Елгар — «Salut d’Amour», тв. 12
- Жозеф Аллар — Фантазія на теми опери Джузеппе Верді «Травіата» для скрипки з оркестром
- Рішар Гальяно — «Spleen»
- Астор П’яццолла — «Fear», «Street Tango». Опрацювання Віктора Камінського
- Юрій Решетар — «Influenced by tango» / «Під впливом танго» для скрипки з оркестром (2021) з триптиха «Філософія танцю» (присвята «Академії»)
- Віктор Теличко — «МузИки»
Від бароко до музики нашого часу
Початок програми з Вівальді задає дуже виразну точку відліку. Бароко в такому концерті не сприймається як вступ “для порядку”, а як жива, енергійна основа, з якої далі може розгортатися дуже широкий музичний спектр. Саме на тлі Вівальді особливо добре видно, як далеко і водночас як природно веде програма слухача — від ранніх і класичних пластів європейської музики до модерніших, сміливіших інтонацій.
Особливе місце в цій логіці посідає Мирослав Скорик. У концерті він присутній не лише як композитор, а й як той, хто вступає в діалог із попередніми епохами. Транскрипція трьох фантазій Джона Доуленда з Львівської табулатури XVI століття — це окремий знак культурної тяглості, коли давня музика проходить крізь сучасне авторське чуття й отримує нове звучання. А Партита № 1 зі своїми частинами — Прелюдією, Токатою, Фугою і Речитативом — уже відкриває самого Скорика у всій його стильовій впізнаваності, де форма, енергія і внутрішня драматургія завжди дуже точно зібрані.
Ліризм, оперна фантазія і танцювальна свобода
Після цього в програмі з’являється інший регістр — Едвард Елгар із його «Salut d’Amour». Це музика, яка вміє бути простою без спрощення, ніжною без сентиментального надлишку. Далі прозвучить Жозеф Аллар з фантазією на теми опери Верді «Травіата» для скрипки з оркестром. Такий твір завжди несе в собі особливий концертний блиск: оперний матеріал проходить крізь віртуозну скрипкову природу і набуває іншого типу сценічної виразності.
Окрема лінія вечора — музика, пов’язана з танцем, внутрішнім ритмом і сучаснішою інтонацією. Тут з’являються Рішар Гальяно з «Spleen», Астор П’яццолла з «Fear» та «Street Tango» в опрацюванні Віктора Камінського, а також твір Юрія Решетара «Influenced by tango» / «Під впливом танго» для скрипки з оркестром із триптиха «Філософія танцю», присвячений «Академії». Саме в цій частині програми вечір починає дихати особливо вільно: у ньому з’являється рух, пластика, зміщення акцентів, нерв і музична пульсація, яка відчувається майже фізично.
Фінальна широта програми
Завершує заявлений перелік Віктор Теличко з твором «МузИки». Уже сама назва задає певну інтригу, а в контексті всієї програми цей твір виглядає важливим фінальним акцентом. Після подорожі від бароко через романтичну лірику, оперну фантазію, скориківський стиль і танго-простір такий фінал сприймається як ще одне розширення горизонтів вечора.
Усе це разом робить концерт «ВІРТУОЗИ 45. Від Вівальді до Скорика» справді масштабною і різноплановою подією. Це програма, де кожен твір має власний характер, але при цьому не випадає з загальної драматургії. У Львівській національній філармонії такий вечір має всі шанси прозвучати як концерт великої виконавської енергії, у якому стильове розмаїття працює не на розпорошення, а на сильне, живе і дуже цілісне враження.
