спектакль Жізель Львів 2026-01-23 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
- Диригенти:Юрій Бервецький - заслужений артист України,Мирон Юсипович - народний артист України
- Художник-постановник:Тадей Риндзак - народний художник України
«Жізель» у Львівській національній опері — це ніжна й водночас приголомшлива подорож у світ романтизму, де кохання має силу перемагати навіть смерть. Балет на музику Адольфа Адана, з хореографією Жана Кораллі, Жюля Перро та пізнішими редакціями Маріуса Петіпа, вже багато поколінь вважають скарбом класичного репертуару. У ньому поєднано чарівність сільського свята, гіркоту зради та прозору, майже неземну поетику «білого акту».
У першій дії — сонячне село, виноградники, легкі жарти й танці. Жізель, тендітна селянська дівчина з серцем, сповненим довіри, закохується в Альберта, що приховує своє графське походження. Сумніви й ревнощі, які сіє відкинутий лісничий Ганс, спричиняють драму: правда відкривається, і світ Жізелі руйнується. Саме тут народжується знаменита «сцена божевілля» — випробування для балерини не лише технічно, а й акторськи: кожен крок і кожен погляд розповідає про крихкість душі, що не витримала зламаної обіцянки.
Друга дія переносить у нічний ліс, залитий місячним сяйвом. Тут панує королева віліс Мірта, а навколо — легіон примарних наречених, чиї серця при житті не знали взаємності. Саме цей «білий акт» — квінтесенція романтичної естетики: прозорі тюлі, мерехтіння ліній, мовчазний подих ансамблю. Корпус балету творить ідеальну хвилю, а партія Жізелі стає молитвою про прощення. Вона охороняє Альберта від невблаганного вироку віліс, повертаючи його до світанку — до життя, яке він має прожити з пам’яттю про любов, що врятувала.
Музика Адана — гнучка й малювнича: у першій дії — легкі пасторальні ритми, грайливе «селянське па-де-де» та святкова ходa; у другій — прозорість струнних, затамована пульсація, що підкреслює ступінчастість на пуантах і довгі «піруети, як подих». Віртуозні варіації Альберта контрастують із повітряністю Жізелі, а партія Мірти вимагає непохитної королівської стриманості — твердої, як нічний закон.
Сценографія створює два світи: теплий і земний — зі сільськими хатами та осінніми барвами, і кришталево-холодний — де кожен промінь світла робить силуети небесними. Костюми делікатно підкреслюють характер: у Жізелі — легкість та прозорість, у Мірти — стримана велич, у селян — життєрадісна палітра. Завдяки цим деталям історія сприймається не як казка, а як жива легенда, у якій емоції мають силу закону.
«Жізель» — більше, ніж романтична історія. Це балет про вибір між помстою й милосердям, про пам’ять серця, яка сильніша за жорстокі правила. Саме тому ці сторінки класики звучать сьогодні так само переконливо, як і століття тому: вони нагадують, що справжнє кохання — не слабкість, а відвага, здатність берегти іншого, навіть коли світ навколо холоне. Львівська постановка відкриває цю правду на повний голос, залишаючи тривалий, світлий відгомін після фінального уклону.
