спектакль Коли я була лисицею Львів 2026-03-13 12:00 Перший академічний український театр для дітей та юнацтва
- режисер-постановник – Лариса Діденко
- сценографія – Вікторія Поглод
- костюми – Софія Головата
- музика – Макс Кернер
- анімація – Світлана Швед
- пластика –Людмила Пернепесова
- світло –Світлана Коренькова
Коли я була лисицею
Вистава створена за книжкою Тані Поставної, що увійшла до короткого списку премії «Книга року ВВС» у номінації «Дитяча книга року». Це не-казка у звичному розумінні, а чесна, тепла й водночас смілива історія про те, як ми переживаємо втрати, як зустрічаємо нових людей і як навчаємося приймати підтримку та давати її іншим. Про правду, яку важко вимовити, але яка полегшує дихання, коли знаходить голос. Про те, що поряд із кровною ріднею існує спорідненість вибору — духовна — тож ми не лишаємося сам-на-сам зі світом.
Метафора лисиці тут — не просто образ. Це стан дитини, яка змушена пристосовуватися, ховатися, уважно придивлятися до людей і поступово «вилюднюватися» — відкривати довіру, дозволяти собі близькість і називати речі своїми іменами. Театр розповідає про це мовою живого слова, пластики та музичних акцентів, даючи глядачеві простір для власних почуттів. Без моралізаторства й зайвого пафосу — лише щира розмова, де кожен упізнає щось своє.
Теми, що звучать у виставі:
втрата й пам’ять, які не зникають, а змінюють нас;
довіра й безпека: як будувати стосунки з дорослими та ровесниками;
сила підтримки — коли поряд є той, хто чує;
право на свій темп зцілення і на власний голос.
Це добра нагода для спільного перегляду дорослих і дітей. Вистава м’яко відкриває непрості теми, тому стане початком важливої розмови вдома. Після перегляду можна поговорити про таке:
що в історії здалося найближчим і чому;
у які моменти героїні потрібна була допомога і хто її дав;
як ми розуміємо «своїх» людей і як ними стаємо;
які маленькі кроки роблять нас сміливішими щодня.
«Коли я була лисицею» — про дорослішання без втрати чутливості, про сміливість приймати допомогу і про тих, хто поруч, навіть коли здається, що ти залишився сам. Спільний перегляд може стати тим самим ключиком, який відчиняє розмови, що довго чекали свого часу.
