спектакль «Магія часу». Виставка Ігоря Гавришкевича Львів 2026-10-21 15:00 Львівська національна філармонія
«Магія часу». Виставка Ігоря Гавришкевича
Львів, Львівська національна філармонія
У Львівській національній філармонії відкриється виставка Ігоря Гавришкевича «Магія часу», приурочена до 32-го фестивалю сучасної музики «Контрасти». Експозиція залишатиметься у виставковому просторі філармонії протягом місяця, тож розмова, яку розпочинає цьогорічний фестиваль, продовжиться й після завершення основних концертних подій.
Тема 32-х «Контрастів» — «ЧасоТворення СпівТворчості» — напрочуд точно перетинається з тим, про що говорить у своїх роботах Ігор Гавришкевич. Для нього час — не просто хронологія чи відстань між тим, що було колись, і тим, що відбувається зараз. Це повноцінна частина творчого процесу, здатна змінити погляд художника на вже створене, повернути до старих образів і відкрити в них те, чого раніше він сам міг не помічати.
Саме так народжується і «Магія часу». Пам’ять, особистий досвід, побачені місця та пережиті стани не залишаються незмінними. Вони накопичуються, нашаровуються одне на одне, а згодом повертаються вже в іншій формі — як новий образ, колір, асоціація або відчуття.
У живописі Гавришкевича краєвид рідко залишається лише краєвидом. Художник не ставить собі за мету буквально перенести на полотно те, що бачить перед собою. Його значно більше цікавить, що відбувається з побаченим пізніше — коли реальний пейзаж залишається у пам’яті, проходить крізь особистий досвід і поступово змінюється.
Так виникає асоціативний пейзаж. У ньому конкретне місце може залишатися впізнаваним, але водночас перестає бути точною географічною фіксацією. Реальність змішується зі спогадом, фактичне — з емоційним, а зовнішній простір поступово стає відображенням внутрішнього стану людини.
Львівська національна філармонія - “Магія часу”. Виставка Ігоря Гавришкевича - Львівська національна філармонія
Ігор Гавришкевич
Серед місць і образів, які дали поштовх для окремих робіт, — Карпати, скелі, пов’язані з історією опришків та постаттю Олекси Довбуша, Канівські урвища, де свого часу працював Тарас Шевченко, нічне небо та сакральні місця.
У картинах ці локації перестають бути просто точками на мапі. За кожною з них стоїть певний культурний, історичний або особистий шар. Карпатський пейзаж може одночасно нагадувати про природу, легенди й власні враження художника. Канівські урвища — це вже не тільки рельєф, а й присутність історичної пам’яті. Сакральний простір або нічне небо можуть викликати зовсім інші асоціації — тишу, напруження, відчуття масштабу чи самотності.
Таким чином географія у Гавришкевича поступово переходить у територію пам’яті. Особисте переживання стикається з тим, що існувало задовго до нас, і саме з цього перетину народжується новий образ.
Назва «Магія часу» має для художника ще один, цілком конкретний сенс. Частина робіт, які увійшли до виставки, була розпочата багато років тому. Деякі полотна Гавришкевич довгий час не сприймав як остаточно завершені. Він повертався до них через певні проміжки часу, дивився вже іншими очима, щось змінював, уточнював, допрацьовував.
І лише через роки могло з’явитися відчуття, що робота нарешті стала такою, якою мала бути.
У цьому процесі час поводиться несподівано. Він не лише віддаляє людину від моменту створення твору і не просто стирає деталі з пам’яті. Іноді навпаки — дистанція дозволяє побачити те, що було неможливо помітити одразу. Художник змінюється, накопичує новий досвід, і разом із ним змінюється його ставлення до власної роботи.
Саме тому незавершене полотно через роки може раптом отримати потрібне продовження. Те, що колись залишалося недомовленим, знаходить свою форму значно пізніше.
Живопис поруч із музикою
У житті Ігоря Гавришкевича образотворче мистецтво завжди існувало поруч із музикою. Причому різні періоди й різні внутрішні стани вимагали від нього зовсім різного звучання.
Коли художник займався політичною діяльністю, його супроводжувала рок-музика. Під час роботи над пейзажами він частіше звертався до класики. Ця зміна музичних уподобань була пов’язана не стільки з жанрами самими по собі, скільки з потребою знайти звучання, яке відповідало конкретному емоційному стану.
Музика і живопис тут працюють схожим чином. Обидва види мистецтва можуть передавати речі, для яких іноді важко підібрати точні слова: внутрішню напругу, спокій, тривогу, світло, тишу, пам’ять або ледве вловиме відчуття певного моменту.
Львівська національна філармонія - “Магія часу”. Виставка Ігоря Гавришкевича - Львівська національна філармонія
Ігор Гавришкевич
Саме тому виставка «Магія часу» природно входить у простір Львівської національної філармонії та програму фестивалю «Контрасти». Тут зустрічаються різні форми мистецтва, але говорять вони про близькі речі — пам’ять, пережитий досвід, рух часу та здатність людини знову повертатися до вже знайомого й бачити його інакше.
Саме поняття контрасту у цьому випадку значно ширше за просте протиставлення. Це може бути зустріч минулого із сучасністю, реального — з уявним, особистої пам’яті — з історією, тиші — зі звучанням. Один стан не обов’язково заперечує інший: інколи саме їхнє сусідство дозволяє точніше відчути кожен із них.
У роботах Ігоря Гавришкевича такі переходи проявляються через пейзаж, абстрактні форми, асоціативні образи та напруження кольору. Деякі полотна ведуть до конкретного місця, інші залишають більше простору для власних асоціацій. Але в кожному випадку важливим залишається не лише те, що зображено, а й те, що відбувається з цим образом у пам’яті.
Експозиція триватиме ще протягом місяця після відкриття, тому її можна буде побачити й тоді, коли основні події фестивалю вже завершаться. У певному сенсі це теж відповідає ідеї «Магії часу»: музика фестивалю замовкне, а розмова про пам’ять, досвід і творчість продовжиться вже мовою живопису.
Виставка залишає простір для власного спостереження за тим, як час працює з побаченим і пережитим. Він може змінювати образи, стирати одні деталі й раптом робити важливими інші. А іноді — повертати людину до того, що вона колись залишила незавершеним, і допомагати нарешті побачити в цьому цілісність.
