спектакль NotaBene+ у Львові Львів 2026-05-17 19:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
NotaBene+ у Львові: камерна музика в Дзеркальній залі Львівської національної опери
NotaBene+ у Львові — це концерт у межах спільного проєкту NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики, який відкриває слухачам нову генерацію виконавиць і виконавців. Ідея проєкту полягає в тому, що молоді музиканти долучаються до ансамблю для виконання окремих творів разом із учасниками NotaBene, отримуючи живий досвід камерного музикування на професійній сцені.
Цього сезону, окрім двох концертів у Національній філармонії в Києві, музиканти NotaBene представлять ще одну програму у Дзеркальній залі Львівської національної опери. У Львові до них приєднаються дві учасниці проєкту — піаністка Єва Куліковська та скрипалька Дарина Довга. Такий формат дає змогу почути знайомі камерні твори в новій взаємодії виконавців, де важить не тільки майстерність кожного окремо, а й уважність до партнерів, спільне дихання та здатність тримати музичну думку разом.
Моцарт і тріо “Kegelstatt”
У програмі прозвучить тріо “Kegelstatt”, яке в оригінальній версії Вольфганг Амадей Моцарт написав для доволі незвичного складу: кларнета, альта та фортепіано. Водночас ще за життя композитора віденське видавництво Artaria, що першим надрукувало цей твір, зазначало можливість виконання партії кларнета на скрипці. Саме тому версія зі скрипкою не є пізньою довільною фантазією, а спирається на практику, яка була зафіксована вже в ранній історії твору.
Першопочатково цей твір був пов’язаний із домашнім музикуванням. Моцарт присвятив його своїй учениці Францисці фон Жакен і сам узяв участь у першому виконанні на домашньому концерті, граючи партію альта. Такий контекст багато пояснює в характері музики: вона не прагне зовнішньої пишності, зате потребує точного слухання одне одного, природної розмовності й тонкого балансу між інструментами.
Назва “Kegelstatt”, що дослівно з німецької перекладається як «місце, де грають у кеглі», з’явилася значно пізніше. Уперше вона була зафіксована в каталозі Кехеля 1862 року. Немає доказів, що саме Моцарт дав тріо цю назву. Проте незадовго до створення цього твору композитор написав 12 дуетів для двох валторн і залишив на рукописі ремарку «граючи в кеглі». Саме ця деталь, найімовірніше, і стала підґрунтям для пізнішої назви, яка з часом закріпилася за тріо.
Дворжак: камерна музика як домашня розмова
Терцет для двох скрипок та альта Антонін Дворжак написав у 1887 році всього за один тиждень. Спочатку твір задумувався як своєрідний Hausmusik — музика для домашнього виконання, у якій сам Дворжак мав грати партію альта. Скрипкові партії призначалися його другові, скрипалю оркестру Національного театру Яну Пелікану, та його учневі Йозефу Круїсу.
Однак задум виявився складнішим, ніж передбачалося. Дворжак переоцінив виконавські можливості скрипаля-аматора Круїса, і твір вийшов не таким простим для домашнього музикування, як могло здаватися на початку. Через це композитор невдовзі написав ще один терцет — уже в значно доступнішому стилі. Ця історія добре показує, як у Дворжака навіть музика, задумана для близького кола, могла швидко перерости межі побутового виконання й набути самостійної концертної ваги.
Гіндеміт і альтова соната ор. 11 № 4
Окреме місце в програмі займає Соната Пауля Гіндеміта ор. 11 № 4, яку недарма називають справжнім альтовим «бестселером». Для розуміння цього твору важливо пам’ятати, що сам Пауль Гіндеміт був не лише композитором, а й видатним альтистом із повноцінною виконавською кар’єрою. Він добре знав інструмент зсередини — його технічні можливості, темброву глибину, здатність звучати і стримано, і дуже напружено.
Соната була створена 1919 року й стала першим великим твором Гіндеміта після повернення зі служби в армії під час Першої світової війни. У ній уже відчувається важливий поворот у його мові: відхід від пізньоромантичної традиції в напрямку модерністських течій. Це музика перехідного стану, де ще можна почути відлуння попередньої епохи, але водночас уже проступає інша логіка — жорсткіша, сконцентрованіша, сміливіша у формі та звучанні.
Камерний вечір у Львівській опері
Концерт NotaBene+ у Дзеркальній залі Львівської національної опери поєднає твори різних епох і різного музичного мислення: від Моцартової камерної ясності до Дворжакової домашньої, але технічно вимогливої музики, і далі — до модерністського зламу в сонаті Гіндеміта. Усі ці твори по-своєму потребують від виконавців уважності, внутрішньої дисципліни й уміння вести діалог без зайвого тиску.
Саме тому участь молодих музиканток у програмі разом із NotaBene Chamber Group має особливий сенс. Камерна музика не терпить формальної присутності: тут кожен голос помітний, кожна неточність відчутна, кожна вдала взаємодія одразу оживляє простір. Для слухачів це нагода почути не тільки відомі імена композиторів, а й сам процес спільного музичного мислення, коли твір народжується в живій взаємодії на сцені.
