спектакль Органні шедеври. Даніель Зеегер Львів 2026-11-19 19:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
Музика доби Розстріляного відродження. Кіно, театр, танець. Концерт ІІ
Львів, Львівський органний зал
У Львівському органному залі знову звучатиме музика доби Розстріляного відродження — часу, коли українська культура переживала стрімкий розвиток, шукала власну сучасну мову й водночас опинилася під тиском радянської системи. Другий концерт із циклу «Український модерн» буде присвячений творчості Пилипа Козицького — композитора, якого особливо приваблювали театр, кіно та можливість поєднувати музику з дією, образом і рухом.
Твори Козицького виконає Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під дириґуванням Івана Остаповича. Програма зосередиться переважно на ранньому періоді творчості автора — саме тоді він багато працював для театральної сцени та кінематографа, експериментував із формою й шукав виразну музичну мову для нового українського мистецтва.
Цикл «Український модерн» продовжує знайомити слухачів із музикою початку ХХ століття, яка довгий час залишалася поза широкою концертною практикою. Частина цих творів майже не звучала, частина була відома лише фахівцям, а імена їхніх авторів опинилися в тіні через складні історичні обставини. Тому кожен такий концерт — це можливість почути українську музику того часу не як сухий історичний матеріал, а як живе мистецтво зі своїм темпераментом, ритмом і характером.
Пилип Козицький: складна біографія українського композитора
Життєвий шлях Пилипа Козицького добре показує, перед якими суперечностями опинилося покоління українських митців у ХХ столітті. Він народився у родині священника і, за іншого перебігу подій, міг би сам продовжити цей шлях. Однак революція 1917 року докорінно змінила і країну, і його власну долю.
Козицький став одним із перших популяризаторів музики Миколи Леонтовича, продовжував традиції Кирила Стеценка, працював поруч із Лесем Курбасом і був тісно пов’язаний із тогочасним театральним середовищем. Його творчий доробок дуже широкий: близько 50 обробок народних пісень, численні хорові композиції, опери, симфонічні твори, музика до кінофільмів і постановок театру «Березіль».
У творчості композитора, як і в його біографії, є складні й суперечливі сторінки. Поряд із роботами, пов’язаними з українською культурою, фольклором і театром, з’являлися твори на кшталт «Пам'яті більшовика» чи «Пісні про Якіра». Такі контрасти багато говорять про час, у якому доводилося працювати митцям, і про постійне балансування між власними творчими прагненнями та вимогами радянської системи.
Козицький мешкав у харківському будинку «Слово», який згодом став одним із найвідоміших символів трагедії української інтелігенції. Багато його сусідів і колег стали жертвами репресій, однак самому композиторові вдалося їх уникнути.
Його професійна кар’єра складалася успішно. Козицький працював редактором журналу «Музика», викладав у Київській консерваторії, очолював Українську державну філармонію, був головою правління Спілки композиторів України. Він продовжував писати музику, працювати з молодими виконавцями й композиторами та передавати свій досвід наступному поколінню.
Музика для кіно, театру і танцю
У концертній програмі у Львівському органному залі прозвучать твори, які показують саме раннього Козицького — автора, захопленого сценічним мистецтвом і новими можливостями кінематографа. Це музика, створена в період активних пошуків, коли театр, кіно, танець і симфонічне письмо тісно взаємодіяли між собою.
Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під керівництвом Івана Остаповича виконає музику до фільму «Повідь». У ній особливо цікаво простежити, як композитор працював із кінематографічною образністю та будував музичну драматургію для екранної дії.
Також у програмі — сюїта «хореофрагмент» для струнних, де важливу роль відіграють пластика, ритм і відчуття руху. Інший бік театральної творчості Козицького представить сюїта з музики до пʼєси «Алмазне жорно». Вона пов’язана з його роботою для сцени й дозволяє почути, наскільки органічно композитор мислив не лише чистими музичними формами, а й театральними образами.
Ще один яскравий твір вечора — «Танок відьом і вовкулаків». Уже сама назва налаштовує на виразну сценічність, гротеск і активний ритмічний рух. У цій музиці можна відчути любов Козицького до театрального жесту, яскравої характеристики та образності, яка легко викликає зорові асоціації навіть без декорацій і сценічної дії.
Другий концерт циклу «Український модерн» дає можливість побачити Пилипа Козицького не лише як історичну постать із підручників, а як живого, суперечливого та цікавого композитора свого часу. Його музика для театру й кіно показує період, коли українське мистецтво активно шукало нові форми, працювало з сучасними жанрами й намагалося говорити власним голосом.
Львівський органний зал запрошує відкрити ще одну сторінку українського модерну — витонченого, сміливого, багатого на ідеї й досі недостатньо відомого широкій публіці.
