спектакль Реквієм Форе. Симфонічно-хоровий концерт Львів 2026-05-01 19:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
Реквієм Форе у Львові: симфонічно-хоровий вечір, що дарує тишу всередині
Є твори, після яких не хочеться одразу говорити. Хочеться просто посидіти, перевести подих і відчути, що в тобі стало трохи світліше. Саме таким є Реквієм Ґабріеля Форе — один із найніжніших і найгармонійніших творів європейської музики. У Львівському органному залі він прозвучить у виконанні Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії та хору студентів Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової. За диригентським пультом — Іван Остапович, музикант, який уміє зібрати в одному звучанні і форму, і дихання, і ту саму “тиху правду” музики, заради якої люди приходять на живі концерти.
Цей реквієм зовсім не схожий на звичні уявлення про жанр. Якщо в багатьох реквіємах відчувається масштаб, драматизм і навіть сувора велич, то Форе йде іншим шляхом. Його музика не лякає і не тисне на слухача. Вона ніби підтримує — дуже делікатно, без пафосу, але так щиро, що від цього стає спокійніше. Недарма композитор називав свій твір “колисковою смерті”: у ньому немає показної трагічності, зате є м’яке примирення, світло і особлива внутрішня рівновага.
Показовий момент: Форе майже повністю прибрав із літургійного тексту знаменитий розділ Dies Irae (“День гніву”), де зазвичай з’являються апокаліптичні картини й страх перед Судом. Для нього смерть — не катастрофа, а скоріше перехід і звільнення. Через це музика звучить прозоро й камерно, навіть коли на сцені великий склад. Тут важливі не “ефекти”, а нюанси: як хор входить у фразу, як затихає оркестр, як пауза стає частиною змісту. Реквієм Форе — про надію, яка не кричить, а тихо тримає тебе за руку.
Окрема краса цього виконання — поєднання симфонічного фундаменту з молодим хоровим звучанням. Студентський хор дає дуже особливу енергію: у ньому є живість, чистота інтонації, та сама щирість, яка підкреслює світлий характер твору. А Луганська філармонія — це колектив із сильним досвідом і масштабною історією, який уміє працювати з великими духовними полотнами і водночас зберігати тонкість, коли вона потрібна. У такій музиці не можна “переграти”: важливо зберегти баланс, і саме тому роль диригента тут ключова. Іван Остапович відомий уважністю до форми, темпів і внутрішнього “дихання” — а в Реквіємі Форе кожен м’який поворот гармонії й кожна тиша мають вагу.
Цей вечір — не лише про красу звуку. Він про простір для слухання, про чесну тишу, яка іноді лікує краще за слова. Якщо останнім часом багато шуму — зовнішнього чи внутрішнього — цей концерт може стати дуже потрібною паузою. І ще одна порада з досвіду слухача: Реквієм Форе особливо добре “лягає”, коли приходиш без поспіху, даєш собі кілька хвилин звикнути до залу, а після концерту не намагаєшся одразу повернутись у буденний ритм. Нехай музика трохи побуде з тобою.
Виконавці:
Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії
Хор студентів Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової
Іван Остапович — дириґент
Програма:
Ґабріель Форе — Реквієм ре мінор, op. 48
I. Introït et Kyrie
II. Offertoire
III. Sanctus
IV. Pie Jesu
V. Agnus Dei et Lux Aeterna
VI. Libera me
VII. In Paradisum
У програмі можливі зміни
Тривалість концерту: близько години
Про Івана Остаповича
Іван Остапович — дириґент, композитор, директор Львівського органного залу. Він є співзасновником та дириґентом Ukrainian Festival Orchestra (Львів), головним дириґентом академічного симфонічного оркестру Луганської філармонії та співзасновником агенції Collegium Management. Його ім’я також пов’язане з проєктами, які системно популяризують українську музику: Ukrainian Live (відзначений у 2019 році Європейською асоціацією фестивалів) та Ukrainian Live Classic — першим мобільним застосунком, присвяченим українській класичній спадщині.
Як артистичний керівник він створював і розвивав помітні культурні події, серед яких ЛюдкевичФест, Львівська органна резиденція, Бах-Маратон 2015, Дні музики Баха у Львові (2014). Є випускником Національної музичної академії України (клас професора, народного артиста України Віктора Здоренка), брав участь у майстер-класах дириґента Юрія Сімонова (2012). Лауреат першої премії всеукраїнського конкурсу диригентів “Музична Таврія” (Херсон, 2012) та лауреат Національної премії України імені Левка Ревуцького.
У різні роки працював дириґентом Івано-Франківського філармонійного симфонічного оркестру (2013–2016), співпрацював із провідними українськими та європейськими колективами, серед яких оркестри Мальме (Швеція) та Каунаса (Литва), Національний академічний симфонічний оркестр України, Одеський національний симфонічний оркестр, Державний естрадно-симфонічний оркестр, колективи з Чернігова та Львова, молодіжні симфонічні оркестри INSO-Львів і “Слобожанський”, камерний хор “Cantus” (Ужгород) та інші. Працював із відомими солістами — піаністами Вадимом Холоденком, Антонієм Баришевським, Денисом Ждановим, Дмитром Чоні, а також зі скрипалями Мідорі, Йожефом Шпачеком та іншими. Під його керівництвом відбулися світові прем’єри творів українських композиторів різних поколінь — від Стефанії Туркевич і Михайла Вербицького до сучасних авторів.
Про Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії
Цей оркестр існує понад 80 років і багато десятиліть був серцем музичного життя регіону. У 1960–80-х роках у філармонії ставили відомі опери, зокрема “Травіату” Джузеппе Верді та “Севільського цирульника” Джоаккіно Россіні. Важливо, що колектив послідовно підтримував українську академічну музику, популяризуючи твори Андрія Штогаренка, Мирослава Скорика, Ігоря Карабиця та багатьох інших композиторів.
У 1990-х оркестр активно гастролював Україною, а з 1999 року розпочав міжнародні турне — виступав в Італії, Іспанії, Австрії, Швеції, Бельгії, Франції, Німеччині, Данії, Японії, Китаї, Норвегії. У 2002 році колектив очолив австрійський дириґент і композитор Курт Шмід, і саме тоді почався новий етап розвитку. У 2006 році оркестр отримав статус “Академічний”.
Після початку війни на сході України у 2014 році оркестр був змушений переїхати до Сєвєродонецька, але зумів відродитися й відновити активну творчу діяльність. А з початком повномасштабної війни росії проти України колектив евакуювався до Львова — за підтримки Львівського органного залу та його керівників Івана Остаповича і Тараса Демка. Сьогодні Луганський оркестр продовжує працювати як релокована культурна інституція: регулярно виступає у Львівському органному залі, створює нові програми, виконує прем’єри українських композиторів, співпрацює з хорами, органістами та вокалістами.
У різні часи оркестр працював із багатьма відомими дириґентами з України та світу — від Карла Еліазберга, Натана Рахліна й Стефана Турчака до гостей із Австрії, Німеччини, Бельгії, США, Іспанії, Японії та інших країн. Записи виступів колективу регулярно з’являються на YouTube-каналі Ukrainian Live Classic, завдяки чому їхнє звучання можуть почути далеко за межами концертної зали.
А найважливіше, мабуть, у тому, що цей оркестр сьогодні — не лише про музику. Це про збереження культурної тяглості, про голос регіону, який пережив вимушене переміщення, але не втратив себе. І саме на таких концертах відчуваєш: культура — це не “додаток” до життя, а те, що допомагає триматися, коли складно.
