спектакль Виставка Івана Поповича «The Ultimate Sacrifice» Львів 2026-09-05 13:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
Виставка Івана Поповича «The Ultimate Sacrifice» у Львівському органному залі
У Галереї Львівського органного залу можна побачити виставку фоторобіт Івана Поповича «The Ultimate Sacrifice». Експозиція знайомить із частиною великого однойменного авторського проєкту, присвяченого складній і неоднозначній темі жертовності.
У своїх роботах фотограф намагається розібратися, що стоїть за готовністю людини чимось поступитися, від чогось відмовитися або втратити важливе заради іншої мети, переконання чи надії. Жертва тут не подається однозначно як героїчний вчинок або трагедія. Навпаки, вона постає як явище, у якому переплітаються віра, сумнів, біль, особистий вибір і спроба знайти сенс у тому, що відбувається.
Сюрреалістичні образи та знайомі символи
Візуальна мова «The Ultimate Sacrifice» побудована на поєднанні сюрреалістичних образів, релігійних мотивів і символів, які більшість глядачів упізнає, але не обов’язково сприйме звичним способом.
Іван Попович змінює контекст знайомих образів, поєднує їх із несподіваними деталями та таким чином залишає більше простору для особистого прочитання. Його фотографії не пояснюють тему буквально. Вони радше ставлять питання й провокують асоціації, які можуть бути різними для кожної людини.
У центрі проєкту — втрата, віра, самопожертва та пошук сенсу. Ці теми не існують окремо одна від одної: одна природно переходить в іншу, а межі між ними часом стають майже непомітними. Саме тому роботи можна розглядати не лише як окремі фотографії, а й як частини більшої візуальної розмови.
Серія «Lost Paradise»
Експозицію доповнює серія «Lost Paradise», присвячена образу втраченого раю.
У цьому випадку рай не варто сприймати лише як конкретне місце. Для автора це також стан, який людина пам’ятає, уявляє або прагне повернути: відчуття безпеки, цілісності, спокою чи внутрішньої рівноваги.
Саме тема повернення стає однією з ключових для цієї частини проєкту. Людина може довго триматися за те, що вже втрачено, шукати шлях назад або намагатися відновити минуле через власні рішення та жертви. Але чи справді така ціна здатна щось повернути — питання залишається відкритим.
Без однозначної відповіді
«The Ultimate Sacrifice» свідомо не підводить глядача до готового висновку. Автор не пропонує одного правильного прочитання і не пояснює, що саме слід побачити в кожному образі.
Навпаки, сенс багато в чому залежить від досвіду самої людини. Для когось на перший план вийде релігійна символіка, для когось — тема втрати, для іншого — внутрішній конфлікт між бажанням зберегти щось важливе та необхідністю від цього відмовитися.
Після перегляду залишається головне питання, навколо якого й вибудуваний проєкт: чи здатна жертва повернути те, що вже було втрачено?
Однозначної відповіді тут немає. І саме це дозволяє продовжити розмову вже за межами виставкового простору.
Про автора
Іван Попович народився у Львові у 2000 році. Упродовж 2017–2023 років навчався у Львівській національній академії мистецтв, де здобув ступінь магістра за спеціальністю «Графічний дизайн».
Нині він продовжує навчання в аспірантурі за спеціальністю «Образотворче мистецтво» та паралельно працює над власним фотопроєктом. Такий академічний досвід поєднується у його практиці з постійною роботою безпосередньо з фотографією та візуальними образами.
Іван Попович проходив курси цифрової й аналогової фотографії. Активно цифровою фотографією займається близько 3–4 років. Основними напрямами його роботи стали концептуальна та сюрреалістична фотографія.
У своїх проєктах автор звертається до тем сакральності, абсурду та тілесності. Його цікавить не лише сам сюжет кадру, а й те, як звичний образ можна змінити через композицію, символи та подальшу роботу із зображенням.
«Мої останні роботи поєднують досвід сюрреалістів ХХ ст. з авторськими методами постобробки», — говорить митець.
Виставка «The Ultimate Sacrifice» у Галереї Львівського органного залу дає можливість побачити, як ці художні принципи працюють у межах одного цілісного проєкту та як через фотографію можна говорити про теми, для яких рідко існують прості формулювання.
