спектакль Засвітнє танґо Львів 2026-02-19 18:00 Львівський академічний обласний театр ляльок
- Режисура – Уляна Мороз, Яна Титаренко
- Сценічна адаптація – Валентина Тужина
- Художнє оформлення – Інесса Кульчицька
- Музика – Дмитро Микитин, Сергій Гаврилюк
- Пластичне рішення – Катерина Погорєлова, Юлія Скиба
- Світлове оформлення – Борис Дегтярьов
- Інженерна розробка декорації – Ян Галас
Засвітнє танґо
Епос-фантазія за романом Юрія Винничука «Танґо смерті»
Присвячено 30-й річниці відновлення Незалежності України
Міжвоєнний Львів — місто, що дихає на повні груди: на перехрестях дзенькають трамваї, кав’ярні пахнуть корицею, на площах переплітаються мови й інтонації. Тут сміються і сваряться, закохуються і прощаються, пишуть листи й гублять їх у дощі. У цьому багатоголосому світі дорослішають четверо друзів — українець, поляк, єврей і німець. Вони шукають себе між подвір’ями і кам’яницями, між шкільними підручниками і забороненими мелодіями, навчаються дружби, що сильніша за упередження.
Серед них — Орест Барбарика. Його з дитинства не відпускає тема смерті: може, тому, що за спиною — пам’ять покоління батьків, яких забрала Велика війна. Він намагається збагнути, що було «варте» тих жертв і як із цієї темряви народжується світло. Роздуми Ореста — не холодна філософія, а спосіб навчитися цінувати кожну мить, кожний погляд, кожне доторкання до плеча друга.
Та приходить 1939-й. Місто, що так вміло святкувати життя, зустрічає новий удар історії. Кожному з чотирьох доведеться зробити вибір — не абстрактний, а гранично особистий. Саме в цей момент народжується їхній Вчинок, який і визначить, ким вони залишаться в пам’яті. Минуле нібито віддаляється, розчиняється в підручниках, але є музика, що здатна повернути час назад: чарівна скрипка Мількера проводить нас стежкою спогадів, аби врятувати обличчя й імена від занепаду забуття.
Сцена живе у двох вимірах — поруч із акторами грають ляльки. Таке подвійне бачення дозволяє говорити про найважче — ніжно, без надміру слів. Лялька акцентує жести і тишу, актор підсилює подих і погляд, а разом вони творять світ, де маленька деталь раптом стає всесвітом. Тут рухи, світло і тіні працюють на емоцію: з клаптика тканини народжується вулиця, з дерев’яної брускової карти — ціле місто, що звучить танґо.
«Засвітнє танґо» — це історія про пам’ять, про вибір і про цінність свободи. Воно розповідає про місто, у якому співіснували різні культури, і про людей, яких об’єднували мелодії, книжки, смак дитинства. Постановка не копіює роман, а розгортає його образи у власній театральній мові: у пластиці, у ритмі, у музичних лейтмотивах, що ведуть нас крізь десятиліття.
Приурочення до 30-ї річниці відновлення Незалежності робить цю подорож у минуле особливою: ми дивимося вчорашньому в очі, щоб чіткіше зрозуміти сьогодні. Пам’ять тут — не музейний експонат, а жива нитка, яку тримає скрипаль і яку підхоплює зал. Вистава звертається до підлітків і дорослих, до всіх, хто готовий слухати історії — не лише в словах, а й у паузах між ними.
Музика Мількера веде нас крізь темряву і повертає туди, де ще можна обійняти друзів, сказати те, що не встигли, і станцювати танґо — наперекір біді, назустріч світлу. На сцені — люди та ляльки, а в серці — Львів, який продовжує звучати, поки ми пам’ятаємо.
