спектакль Зоря благодатна Львів 2025-12-16 12:00 Львівський академічний обласний театр ляльок
Сценічна редакція — Сергій Брижань
Режисер — Володимир Підцерковний
Художниця — Уляна Ших
Художниця по костюмах — Ельвіра Босович
Аранжування — Оксана Денисюк
Зоря благодатна
Як виглядав український бароковий вертеп кілька століть тому? Не з картинок у підручнику, а по-справжньому: живий, співучий, веселий і зворушливий. Мандрівний дерев’яний будиночок-сцена, який легко переносили з подвір’я на подвір’я, крихітні ляльки, що розповідали велику історію Різдва, сакральні співи поряд із дотепним народним гумором, жива музика, яка то підносила, то лагідно заспокоювала. Саме таким вертеп приходив до українських родин колись – і саме таким Львівський театр ляльок прагне показати його сьогодні у виставі «Зоря благодатна».
Для створення цієї постановки творча команда не обмежилася лише загальними уявленнями про традицію. Було відшукано й використано справжні давні тексти, записані від народу відомим етнографом Миколою Маркевичем ще на початку ХІХ століття. Саме вони зберігають живу інтонацію старовинного вертепного дійства – з його особливою ритмікою, специфічними висловами, тонкою сумішшю урочистості й жарту. Оригінальну мову цих текстів вирішили не осучаснювати: вона наче відчиняє двері в іншу епоху й дозволяє почути, як звучало Різдво для наших предків.
Колись, у різдвяний час, грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки збиралися в невеликі мандрівні трупи, брали з собою різьблений дерев’яний вертеп і вирушали в дорогу. Вони заходили до хат, на подвір’я, у маєтки, показували лялькову містерію про народження Христа, чергуючи піднесені сцени зі жвавими комічними епізодами. Так вертеп ставав частиною великого родинного свята: діти принишкали від захвату, дорослі впізнавали знайомі мотиви й посміхалися дотепним реплікам.
Ця традиція зародилася ще у XVII столітті й пройшла крізь віки, змінюючись, але не зникаючи. Постановка «Зоря благодатна» у Львівському театрі ляльок – це спроба не лише відтворити бароковий вертеп у його автентичному вигляді, а й повернути глядачам відчуття живої, співочої, теплої спільної радості. Вистава занурює у святкову атмосферу справжнього українського Різдва – з колядками, ляльками, старовинним словом і тим особливим світлом, яке з’являється в очах, коли знову віриться в диво.
Хай традиція мандрівного вертепу, що народилася кілька століть тому, продовжує своє життя на сучасній сцені – як «зоря благодатна», що й досі вказує шлях до свята, пам’яті й спільності поколінь.
