концерт Музика тиші Львів 2026-04-02 19:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
«Музика тиші» у Львові в Львівській національній опері
Є концерти, які сприймаються не як випадково зібрана програма, а як дуже точна і продумана розмова двох великих музичних світів. Саме таким обіцяє бути вечір «Музика тиші», де в одному просторі зустрінуться Антоніо Вівальді та Йоганн Себастьян Бах. Вони належали до одного часу, але ніколи не бачилися особисто. Та в концертному залі їхня музика ніби постійно веде негласний діалог — про красу, порядок, драму, світло і ту внутрішню тишу, з якої народжується справжнє мистецтво. У камерному просторі Дзеркальної зали Львівської опери цей діалог прозвучить особливо тонко й проникливо.
Виконуватиме програму камерний склад оркестру Львівської національної філармонії під орудою Сергія Хоровця. Такий формат ідеально підходить для музики бароко, де важливе не лише загальне звучання, а й прозорість фактури, взаємодія інструментів, точність інтонації та жива емоційна присутність кожного виконавця. Тут немає нічого зайвого: кожна партія має власний голос, кожен соліст є частиною великого ансамблевого дихання, а кожен твір відкриває інший вимір слухання.
Вечір розпочнеться Бранденбурзьким концертом № 2 фа мажор, BWV 1047 Йоганна Себастьяна Баха — твором, який від перших тактів вражає енергією, ясністю та складною, майже архітектурною красою. Це музика, де все рухається точно, але не механічно, де урочистість поєднується з легкістю, а віртуозність не затьмарює зміст, а навпаки — підкреслює його. Особливий інтерес тут викликає квартет солістів: труба, гобой, флейта і скрипка. На папері вони рівні між собою, проте слухацька увага майже завжди мимоволі зосереджується на трубі. Її партія в цьому концерті давно стала легендарною — неймовірно складною, зухвалою і такою, що вимагає від музиканта не лише майстерності, а й справжньої сміливості.
Цю блискучу партію виконає Олег Петришин. Йому доведеться пройти через один із найскладніших барокових виконавських викликів, адже ця музика була написана для віртуоза кларіно — барокової натуральної труби без клапанів. Поруч із нею розгорнеться витончений музичний світ інших солістів: Михайло Сосновський на флейті та Ірина Тихонова на гобої створять довкола трубного голосу тонку, майже мерехтливу тканину, в якій кожна лінія буде відчуватися окремо, але водночас як частина єдиного руху.
Після яскравого інструментального початку настане зовсім інша тиша — не урочиста, а внутрішня, зосереджена, майже молитовна. Саме в такому настрої прозвучить Stabat Mater, RV 621 Антоніо Вівальді. Це один із найособливіших творів у спадщині композитора, зовсім не схожий на той образ Вівальді, який часто асоціюється з венеційським блиском, легкістю та рухом. Тут немає зовнішньої ефектності. Натомість є стримана скорбота, глибока зосередженість і музика, яка ніби не поспішає рухатися вперед, а дозволяє кожному звуку вистояти й відгукнутися всередині слухача.
Цей твір був створений у 1712 році для церкви Санта-Марія делла Паче в Брешії. Уже сама обставина його первісного звучання додає музиці особливого сенсу: вечірня служба, поступове згасання денного світла, полум’я свічок і текст, сповнений болю Богоматері під хрестом. Усе це відчувається і сьогодні. Гармонічний світ твору надзвичайно стриманий — музика довго тримається в межах фа мінору і до мінору, ніби не дозволяючи собі вийти за межі скорботи. І лише наприкінці, в останньому «Амінь», з’являється проблиск фа мажору — світло, яке не знімає болю, але дає йому сенс.
Провідницею крізь усі дев’ять частин цього гімну стане Антоніна Лісогорська. Саме її голос проведе слухачів шляхом від першого трагічного вигуку Stabat mater dolorosa до того світлого завершального просвітлення, яке звучить так тихо і водночас так сильно. У подібній музиці важлива не лише вокальна краса, а й уміння тримати внутрішню напругу, не зриваючись у зайву театральність. І саме тому виконання цього твору завжди стає особливим моментом програми — зосередженим, глибоким і дуже особистим.
Друга частина концерту поверне слухача до інструментального Вівальді, але вже зовсім в іншому настрої. Концерт для гобоя з оркестром ля мінор, RV 461 покаже композитора в більш вільному, рухливому і відкритому до гри вимірі. Це музика, в якій є і співучість, і елегантність, і блискуча технічна рухливість. Тут гобой не просто веде мелодію, а наче розповідає цілу історію — то стримано і м’яко, то з вогнем, то з легкою бароковою витонченістю. Для Ірини Тихонової цей твір стане чудовою нагодою показати всю багатогранність інструмента — від м’якої кантилени до стрімких пасажів, у яких музика ніби сама випереджає подих.
Фіналом вечора стане одна з найулюбленіших сторінок барокового репертуару — Концерт для двох скрипок з оркестром ре мінор, BWV 1043 Йоганна Себастьяна Баха. Це музика, в якій інтелектуальна досконалість поєднується з абсолютно людською теплотою. Особливо сильно це відчувається в знаменитій повільній частині — мрійливій, ніжній, майже невагомій сициліані, де дві скрипки не сперечаються між собою, а ведуть безперервний і дуже красивий діалог. Саме цей розділ часто стає для слухачів справжнім емоційним центром усього концерту: музика тут ніби перестає належати епосі й починає говорити мовою почуттів, зрозумілою в будь-який час.
Солістами цього твору стануть Адріан Боднар та Оксана Кудринецька. Їхнє завдання — не просто зіграти поруч, а створити відчуття живої музичної розмови, в якій два голоси переплітаються, відлунюють одне одного, доповнюють і разом формують єдиний емоційний простір. Саме в таких творах і народжується справжня камерна магія, коли слухач відчуває не лише красу окремих фраз, а сам процес взаємодії музикантів.
У програмі концерту прозвучать:
Й. С. Бах — Бранденбурзький концерт № 2, BWV 1047, фа мажор
А. Вівальді — Stabat Mater, RV 621
А. Вівальді — Концерт для гобоя з оркестром, RV 461, ля мінор
Й. С. Бах — Концерт для двох скрипок з оркестром, BWV 1043, ре мінор
У концерті беруть участь:
Камерний склад оркестру Львівської національної філармонії
Сергій Хоровець — диригент
Антоніна Лісогорська — сопрано
Адріан Боднар — скрипка
Оксана Кудринецька — скрипка
Ірина Тихонова — гобой
Олег Петришин — труба
Михайло Сосновський — флейта
«Музика тиші» — це вечір не про гучні ефекти, а про музику, яка вміє зупиняти час. Про бароко, в якому є не лише пишність і форма, а й дуже тонкий душевний рух. Про Вівальді та Баха, які через століття знову зустрінуться в одному концертному просторі, щоб нагадати: справжня музика не просто звучить — вона слухає нас у відповідь.
