спектакль Вечір фортепіанної музики. Бах. Енеску Львів 2026-09-27 19:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
Вечір фортепіанної музики: Бах і Енеску у Львівському органному залі
Львівський органний зал запрошує на вечір фортепіанної музики, присвячений творчості Йоганна Себастьяна Баха та Джордже Енеску. У програмі зустрінуться дві різні епохи — зріле бароко та початок ХХ століття. Об’єднає їх старовинна танцювальна традиція, яка в кожного з композиторів отримала власне звучання, ритм і характер.
Слухачі почують, як музичні форми, що виникли кілька століть тому, змінювалися з плином часу. У Баха вони постають строгими, ясними та внутрішньо врівноваженими. У Енеску ті самі історичні жанри наповнюються новими гармоніями, тонкими колористичними деталями й відчутним впливом музики початку минулого століття.
Виконавиця програми
Твори Баха та Енеску виконає київська піаністка Марія Клименко-Продан — студентка Національної музичної академії України. Попри молодий вік, музикантка вже має досвід участі у престижних міжнародних конкурсах, серед яких конкурси імені Володимира Горовиця та Володимира Крайнєва.
Марія Клименко-Продан активно виступає в Україні й за кордоном, удосконалює виконавську майстерність під керівництвом відомих європейських музикантів і працює з репертуаром різних стилів. Програма цього вечора вимагатиме від піаністки не лише технічної точності, а й уміння відчути відмінності між двома музичними світами: стриманою величчю бароко та барвистою, більш вільною мовою початку ХХ століття.
Партита №4 Йоганна Себастьяна Баха
Першу частину концерту присвятять музиці Йоганна Себастьяна Баха. Прозвучить Партита №4 — один із найвиразніших творів його клавірної спадщини. У цій композиції старовинні танцювальні жанри перестають бути лише музикою для руху й перетворюються на масштабний концертний цикл із продуманою драматургією.
Кожна частина партити має власний темп, ритмічний малюнок і настрій. Разом вони утворюють цілісну форму, у якій легші та рухливіші епізоди чергуються зі стриманими, зосередженими й урочистими. Бах не просто використовує відомі танцювальні моделі, а переосмислює їх, насичуючи поліфонією, контрапунктом і складною внутрішньою логікою.
Незвичним початком Партити №4 є Увертюра. Для такого циклу це доволі несподіваний вибір, адже увертюра традиційно асоціюється з відкриттям великої сценічної чи оркестрової композиції. Тут вона відразу задає широке, святкове звучання та підкреслює масштаб усього твору.
Урочистий вступ поступово переходить у складніший поліфонічний розвиток. Музичні голоси вступають один за одним, переплітаються, віддаляються та знову сходяться. Завдяки цьому партита сприймається не як проста послідовність танців, а як велика композиція з чітким рухом від початку до завершення.
Сюїта №2 Джордже Енеску
У другій частині вечора прозвучить Сюїта №2 Джордже Енеску. Румунський композитор звернувся до тих самих старовинних жанрів, однак побачив їх уже з перспективи початку ХХ століття. У його музиці традиційні форми не зникають, проте звучать значно вільніше й набувають нових тембрових і гармонічних відтінків.
До сюїти входять Токата, Сарабанда, Павана та Буре. Кожен із цих танців має давнє походження й усталені ритмічні ознаки. Енеску зберігає їхню основу, але наповнює композиції складнішою гармонією, несподіваними переходами та тонкою грою фортепіанних барв.
Токата вирізняється активним рухом і віртуозністю. Її музична тканина постійно змінюється, вимагаючи від виконавця чіткості, легкості та точного контролю ритму. Сарабанда, навпаки, звучить повільніше й стриманіше. Її характер тримається на зосередженості, внутрішній напрузі та уважному ставленні до кожної фрази.
Павана відкриває іншу емоційну площину — спокійну, витончену й дещо відсторонену. У ній особливо помітні колористичні можливості фортепіано та імпресіоністичні відтінки, властиві музиці тієї доби. Буре додає циклу живішого руху й чіткішого танцювального імпульсу.
Старовинна форма в музиці нового часу
Сюїта №2 стала важливою роботою у творчій біографії Джордже Енеску. Саме за цей твір молодий румунський композитор отримав першу премію на конкурсі в Парижі. Уже тоді в його музиці відчувалися глибоке знання європейської традиції, увага до форми та власний, упізнаваний спосіб роботи зі звуком.
Енеску не намагався буквально наслідувати барокових авторів. Його цікавила сама ідея старовинної сюїти та можливість переосмислити її мовою свого часу. Тому знайомі назви танців у його творі не означають повернення в минуле. Вони стають основою для нової музики — більш гнучкої, багатої на кольори, гармонічні нюанси та ледь помітні зміни настрою.
Діалог двох епох
Поєднання Партити №4 Баха та Сюїти №2 Енеску дозволить почути, як одна музична традиція може існувати у різних століттях. У Баха танцювальні жанри отримують строгість, поліфонічну глибину та архітектурну ясність. У Енеску вони стають матеріалом для тонкого експерименту з гармонією, ритмом і фортепіанним тембром.
Попри різницю між композиторами, обидва твори потребують від виконавця уважності до деталей. Тут важливі не лише швидкість чи сила звуку, а й точність фразування, баланс між голосами, вміння передати характер кожної частини та зберегти цілісність великого циклу.
Особлива акустика Львівського органного залу допоможе розкрити обидві програми у всій повноті. У тихих епізодах можна буде почути найтонші зміни динаміки, а в урочистих і віртуозних частинах — масштаб та насиченість фортепіанного звучання.
Цей концерт стане нагодою уважно вслухатися у музику двох авторів, між якими лежать століття, але яких об’єднує спільний інтерес до старовинної танцювальної форми. Вечір Баха та Енеску покаже, як традиція зберігається, змінюється й продовжує жити у новій музичній мові.
