спектакль Я йду, Христе! Львів 2026-04-05 16:00 Львівська національна філармонія
«Я йду, Христе!» у Львові: сценічна історія про покликання, вибір і внутрішню мужність
До 125-річчя інтронізації митрополита Андрея Шептицького
У Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика відбудеться особлива подія — вистава «Я йду, Христе!», створена до 125-річчя інтронізації митрополита Андрея Шептицького. Це спільний проєкт філармонії та сучасного українського експериментального театру ТМ «Театр у кошику», у якому драматична дія поєднується з живим музичним супроводом відомих виконавців. Саме така форма робить постановку не просто біографічною оповіддю, а глибоким емоційним переживанням, де слово, музика й тиша працюють разом.
В основі вистави — сильні й дуже людяні тексти. Текстову канву складають епістолярна повість Григора Лужницького «Дванадцять листів о. Андрея Шептицького до матері» та фрагменти спогадів Софії Шептицької (з роду Фредрів) «Молодість і покликання Романа Шептицького». Завдяки цьому глядач бачить не лише постать великого церковного діяча, яку ми звикли сприймати через історичну дистанцію, а передусім живу людину — сина, молодого чоловіка, особистість, що проходить складний шлях внутрішнього рішення.
Сюжет вистави зосереджений на переломному моменті життя Романа Шептицького — майбутнього митрополита Андрея. Це той час, коли людина ще стоїть перед вибором, але вже відчуває силу покликання, яке змінить усе подальше життя. У постановці важливо не тільки те, яке рішення він ухвалює, а й те, якою ціною дається цей вибір: через сумніви, роздуми, внутрішню боротьбу, любов до близьких і відповідальність перед власною совістю.
Саме тому «Я йду, Христе!» не сприймається як вистава лише для вузького кола глядачів або виключно для людей певної конфесії. Її тема значно ширша. Це історія про пошук віри — але також про пошук себе. Про дорогу до Бога — але водночас про дорогу до власного покликання. Про момент, коли людина перестає жити лише зовнішніми очікуваннями й наважується бути вірною тому, що вважає істинним. У цьому сенсі вистава може відгукнутися кожному, хто бодай раз у житті стояв перед складним, доленосним рішенням.
Окрема цінність постановки — у високій культурі почуттів, про яку сьогодні говорять не так часто, як варто було б. Тут йдеться і про релігійний досвід, і про дуже тонкі людські стосунки: із матір’ю, з родиною, з пам’яттю, з самим собою. Це не історія гучних декларацій. Швидше — уважна, шляхетна й глибока розмова про внутрішню зрілість, про здатність любити, поважати, не зрікатися свого шляху і при цьому залишатися делікатним до почуттів інших.
Живий музичний супровід у такому проєкті має особливе значення. Музика не просто «підсилює настрій», а створює додатковий вимір вистави: допомагає відчути внутрішній рух персонажа, напругу вибору, тишу перед рішенням, світло після нього. Завдяки цьому подія у філармонії набуває особливої атмосфери — це вже не тільки театр і не тільки концерт, а цілісний сценічно-музичний досвід.
Для тих, хто цікавиться постаттю митрополита Андрея Шептицького, вистава стане доброю нагодою побачити його не лише як історичний символ, а як людину великого духовного масштабу, чий шлях починався з особистого, глибоко пережитого рішення. Для тих, хто приходить без попереднього знання біографії, це може бути важливим знайомством із постаттю, яка мала величезний вплив на українське духовне й культурне життя.
Також варто відзначити, що постановка має благословення Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького УГКЦ. Для багатьох глядачів це є знаком довіри до змісту й тональності вистави, її поваги до теми та делікатності у висвітленні духовного шляху митрополита Андрея.
«Я йду, Христе!» у Львові — це подія для тих, хто цінує змістовний театр, живу музику й історії, що говорять про головне без зайвого пафосу. Це вистава про покликання, якому не зраджують. Про віру, яка не зводиться до зовнішніх форм. І про людську гідність, що народжується в момент чесного вибору. Якщо хочеться не просто культурного вечора, а справжньої внутрішньої розмови — цей проєкт точно вартий уваги.
