спектакль Моновистава ІРА Львів 2026-06-23 19:00 Львівська національна філармонія
Моновистава «ІРА» у Львівській національній філармонії
«ІРА» — моновистава у Львові, що звертається до постаті видатної співачки Іри Маланюк. Її ім’я добре знають у музичному світі, передусім завдяки голосу — глибокому, теплому, оксамитовому тембру, який м’яко переходив від мецо-сопрано до контральто. Саме цей голос звучав на великих оперних сценах другої половини ХХ століття: у Відні, Цюриху, Мюнхені та Львові.
Про контральто Іри Маланюк говорили як про явище. Її спів чули не лише в оперних театрах, а й на славетному Вагнерівському фестивалі у Байройті. Але за сценічною славою, за відомими партіями й європейським визнанням стояла не менш важлива людська історія. Саме до неї і звертається моновистава «ІРА» — не до абстрактного образу великої артистки, а до жінки, чиє життя пройшло через складні епохи, втрати, дорогу, вибір і працю.
Голос, який пам’ятають сцени Європи
Іра Маланюк мала рідкісний голосовий тембр — насичений, глибокий, але водночас м’який і пластичний. У ньому було тепло, внутрішня сила, широта звучання і та особлива темна барва, завдяки якій контральто може залишатися в пам’яті надовго. Її голос не замикався в одній вокальній характеристиці: він міг переходити від мецо-сопранового забарвлення до нижчої, густішої контральтової глибини.
Саме така природа голосу дала їй можливість звучати на сценах, де до виконавця ставлять найвищі вимоги. Відень, Цюрих, Мюнхен, Львів — ці міста стали частиною її професійного шляху. А участь у Вагнерівському фестивалі у Байройті підкреслює масштаб її кар’єри, адже цей фестиваль має особливе значення для оперного світу й пов’язаний із дуже високою виконавською традицією.
Історія за великим ім’ям
Та моновистава ставить інше запитання: що ми знаємо про саму Іру Маланюк, окрім її голосу й визнання? Яким був шлях людини, що прийшла до великих сцен не з готової легенди, а з реального життя, у якому були дитинство, війна, окупація, дорога додому і довгий рух до професійної висоти?
Її біографія вміщує багато болючих і важливих сторінок. Дитинство у Станіславі, Польща років Другої світової війни, піша дорога до рідного дому, російська окупація, а згодом — блискуча кар’єра в найкращих операх Європи. Усе це не просто набір фактів із життя видатної артистки. Це шлях жінки, якій довелося пройти крізь драматичні обставини часу й не втратити внутрішній голос — у прямому й глибшому сенсі.
Сценічне втілення долі Іри Маланюк
Долю Іри Маланюк у п’єсі осмислила сучасна українська драматургиня, театральна режисерка та сценаристка Ольга Анненко. У моновиставі важливо не лише переказати біографію, а знайти сценічну форму, у якій голос пам’яті стане живим. Такий формат вимагає особливої точності: одна актриса, одна історія, одна присутність на сцені — і вся увага глядача зосереджується на слові, інтонації, паузі, внутрішньому русі образу.
Моновистава дозволяє говорити про Іру Маланюк ближче й камерніше. Не через великий історичний портрет із відстані, а через особисту оповідь, у якій за фактами проступають почуття: пам’ять про дім, досвід втрати, сила характеру, професійна дисципліна, самотність дороги, радість сцени й ціна успіху, яку не завжди видно з глядацької зали.
Виконавці та творча команда
У ролі Іри Маланюк виступить Ольга Кожушок — артистка розмовного жанру Івано-Франківської філармонії імені Іри Маланюк. Саме їй належить провести глядача крізь цю історію: від біографічних подій до внутрішнього світу героїні, від відомого імені до живої людської присутності.
Ольга Анненко — режисерка вистави. Надія Кукуруза — авторка ідеї. Разом вони звертаються до постаті Іри Маланюк не як до далекої музейної фігури, а як до української артистки, чий життєвий шлях досі потребує уважного слухання й сценічного осмислення.
Вистава про пам’ять, голос і жіночу долю
«ІРА» у Львівській національній філармонії — це подія для тих, кому цікаві історії великих українських мисткинь, театральні портрети, біографічні моновистави й теми, у яких особиста доля перетинається з історією країни та Європи. Тут важливо не тільки те, що Іра Маланюк співала на визначних сценах. Не менш важливо — як вона пройшла свій шлях до цих сцен і що залишилося за межами афіш, програмок і професійних згадок.
Ця моновистава повертає увагу до людини за голосом. До жінки, яка мала силу пережити непрості часи, зберегти талант, вибудувати велику кар’єру й залишити по собі пам’ять у музичному світі. І, можливо, саме тому назва «ІРА» звучить так просто й точно: не як офіційний монумент, а як звернення до живої особистості, яку хочеться нарешті почути не лише через її спів, а й через її історію.
