спектакль Контрасти 32. Соло і дуети для трьох виконавців Львів 2026-09-28 18:00 Львівська національна філармонія
Контрасти 32. Соло і дуети для трьох виконавців Львів Львівська національна філармонія
Флейта, гобой і скрипка зазвичай звучать у супроводі фортепіано, камерного ансамблю чи оркестру, де мають гармонічну основу та фактурну підтримку. Ця програма фестивалю «Контрасти 32» пропонує інший спосіб слухання: інструменти залишаться сам на сам із музичною лінією або вступатимуть у камерний діалог удвох. Без звичної опори особливо виразними стають тембр, дихання, артикуляція, паузи та найменші зміни інтонації.
Програма охоплює кілька десятиліть і різні музичні культури — від Аргентини середини ХХ століття до сучасної української музики. Кожен твір по-своєму досліджує можливості флейти, гобоя чи скрипки, а виконавці покажуть, наскільки багатим може бути звучання навіть тоді, коли на сцені немає великого ансамблю.
Відкриє концерт Альберто Хінастера з раннім Дуетом для флейти й гобоя. Твір з’явився в період, коли композитор ще не сформував остаточно ту модерністську мову, з якою його згодом пов’язуватимуть найчастіше. Водночас у музиці вже помітні характерні риси Хінастери — гострі ритмічні акценти, пружність руху, контрастні інтонації та гармонії з легкою терпкістю. Два духові інструменти тут не супроводжують один одного, а ведуть рівноправну розмову, постійно змінюючи ролі.
Інший характер матимуть дві п’єси Жиля Сильвестріні — французького гобоїста та композитора, який нерідко знаходить натхнення у візуальному мистецтві. У цих творах музичною відправною точкою стали картини імпресіоністів. Одна композиція пов’язана з видом на морський готель у Трувілі, зображений Клодом Моне, інша — з весняним садом у Понтуазі на полотні Каміля Піссарро.
Гобой у Сильвестріні наче перекладає мову живопису на звук. Замість фарб — тембр, замість світлових відблисків — зміни регістру, динаміки й артикуляції. Музика не намагається буквально описати побачене, а передає відчуття рухливого світла, повітря, простору та мінливості, характерних для імпресіоністського бачення.
У творах Ганни Гаврилець та Кармелли Цепколенко увага переміщується від зовнішніх образів до внутрішніх переживань. У «Ex libris» Ганни Гаврилець скрипка залишається на сцені одна. Назва відсилає до книжкового знака, особистого підпису власника, і ця камерність відчувається в самій природі твору. Музика звучить стисло й особисто, ніби коротке висловлювання, у якому важливо не лише те, що сказано, а й те, що залишається між фразами.
«Feeling of Solitude» Кармелли Цепколенко вже в назві окреслює головну тему — відчуття самотності. Тут сольність перестає бути просто форматом виконання і стає частиною художнього задуму. Інструмент не має співрозмовника, тож кожна інтонація набуває особливої ваги, а тиша між звуками стає не менш важливою, ніж сама музична фраза.
Ближче до завершення програми її настрій поступово зміниться. «Aurora» Еліс Шилдс звертається до образу ранкової зорі. Назва твору задає світліший напрям: музика ніби виходить із нічної тиші до нового освітлення, поступово відкриваючи інший емоційний простір.
Фінальну частину вечора становитимуть три дуети Ніно Роти для флейти та скрипки. Ім’я цього італійського композитора добре відоме далеко за межами академічної сцени завдяки його роботі в кіно, зокрема музиці до фільмів Федеріко Фелліні та «Хрещеного батька».
У камерних дуетах Роти немає потреби в масштабних оркестрових ефектах. Тут на перший план виходять мелодійність, легкість і природність взаємодії двох інструментів. Флейта та скрипка обмінюються фразами, переплітаються й ненадовго розходяться, зберігаючи відчуття теплого середземноморського звучання. Після зосереджених і внутрішньо напружених сторінок попередніх творів така музика стане спокійнішим і світлішим завершенням програми.
«Соло і дуети для трьох виконавців» у Львівській національній філармонії покаже камерну музику в максимально відкритому вигляді. Без фортепіанного супроводу чи оркестрової маси слухач зможе зосередитися на характері кожного інструмента, на самій лінії та на тому, як один голос здатен утримувати цілий музичний простір. Від ритмічної енергії Хінастери й мальовничих образів Сильвестріні до інтимних монологів українських композиторок та світлого фіналу Ніно Роти — програма вибудує кілька різних способів говорити музикою без зайвих слів.
