спектакль Вальси Шопена при свічках Львів 2026-01-09 21:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
Вальси Шопена при свічках
Мерехтіння свічок, тиха пауза перед першим дотиком до клавіш — і простір наповнюється танцем, який давно виріс із салонної форми у справжню поезію. Вальси Фридерика Шопена — це не про бальний крок; це короткі новели, де за тричастковим пульсом ховаються спогади, чекання, раптові радощі й легкий сум, що повертається, як рефрен.
Шопен вибудував особливу мову фортепіано: ліва рука тримає дихання розміреного 3/4, а права веде спів, наче голос bel canto — з rubato, що ледь відчутно розтягує час. У цих мініатюрах — не лише блиск і блискавичні пасажі, а й зосередженість, тремка інтимність, любов до батьківщини, яку довелося залишити. Школа Баха, уважність до поліфонії, уміле перетворення танцю на драму — усе це читається між рядків шопенівських сторінок.
Поруч із вальсами прозвучать мазурки та ноктюрни — два полюси його внутрішнього світу. Мазурки — із перенесеними акцентами, м’якими народними інтонаціями й тонкими ладовими відтінками — ніби розповідають про дім і дорогу. Ноктюрни — не «серенади під вікном», а нічні молитви: у них світло народжується зі тьми, а тиша має власну вагу.
Програма вечора вибудувана як подорож від святкового сяйва до задумливої сповіді і назад. Ви почуєте й блискучі, і інтимні вальси, відчуєте різні грані шопенівського настрою — від бурхливої феєрії до майже невагомого pianissimo. Свічки лише підсилять ефект: кожна пауза наче подовжується, а кожен відтінок звучання стає ближчим.
За роялем — Андрій Макаревич, піаніст і соліст Львівського органного залу. Його манера — співуче легато, уважність до внутрішніх голосів, смак до дихання фрази. Там, де треба — стриманість і прозорість; там, де вимагає музика — темперамент, імпульс і сміливий штрих.
Щоб відчути вечір повніше, приходьте трохи завчасно: дозвольте очам звикнути до світла свічок, вимкніть сповіщення і подаруйте собі кілька хвилин тиші перед першим звуком. У такій увазі відкривається головне — як танець стає історією, а коротка мініатюра перетворюється на маленьку життєву пригоду.
Виконавець:
Андрій Макаревич — фортепіано
