спектакль «Міст між…». Нова музична реальність Львів 2026-06-20 19:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
«Міст між…». Нова музична реальність у Львівському органному залі
Львівський органний зал запрошує на подію, у якій сучасна українська симфонічна музика постане як простір для роздумів, внутрішнього руху й дуже особистого слухацького досвіду. У центрі вечора — світова прем’єра симфонічної сюїти Сергія Пілютікова «Міст між…», створеної спеціально для Львівського органного залу.
Це буде музична подорож у чотирьох вимірах людського буття. Кожна частина сюїти має власну історію, образну систему й філософський нерв. Разом вони складаються у велику музичну конструкцію — міст між часом і пам’яттю, між красою й руйнуванням, між ілюзіями та свободою, між земним досвідом і тим, що виходить за його межі.
Світова прем’єра твору Сергія Пілютікова
Після успішного виконання симфонії «Та, що танцює з вітром» у межах стратегії промоції української класики Ukrainian Live Classic Органний зал представляє нову масштабну роботу відомого українського композитора Сергія Пілютікова. Симфонічна сюїта «Міст між…» написана на замовлення менеджменту Львівського органного залу, який із 2019 року системно замовляє нову музику сучасним українським композиторам.
Для Львівського органного залу така практика давно стала не окремим жестом, а частиною послідовної культурної роботи. Інституція не лише виконує вже створену українську класику, а й допомагає народжуватися новим творам, які можуть увійти до живого репертуару. У цьому сенсі прем’єра сюїти Сергія Пілютікова є продовженням тривалої співпраці композитора з Органним залом і ще одним кроком у розвитку сучасної української академічної музики.
Сергій Пілютіков — затребуваний композитор, директор форуму «Музика молодих» та засновник ансамблю «Рікошет». Його музика має впізнаваний характер і часто знаходить широкий відгук у слухачів. У творі «Міст між…» композитор звертається до великих тем — краси, пам’яті, свободи, руйнування, людської зрілості й любові як сили, що здатна долати межі.
Чотири частини — чотири філософські виміри
Сюїта складається з чотирьох частин. Кожна з них побудована навколо окремого образу й окремої історії. Це не лінійний сюжет у звичному сенсі, а радше низка музичних роздумів, у яких реальні події, культурні символи та метафори людського життя переходять одна в одну.
«Нічна суперечка коропа Магої з ченцем Хаясі Йокеном, 2 липня 1950 року»
Перша частина звертається до сюжету про спалення Золотого Храму в Кіото. У музиці виникає протистояння двох сил: вічної краси, втіленої в образі мудрого коропа, і руйнівного божевілля послушника. Цей конфлікт прочитується не лише як історія про конкретну подію, а й як метафора людської жадібності, жаги влади та внутрішньої темряви, яка здатна нищити те, що здається недоторканним.
Образ коропа Магої тут не випадковий: він уособлює спокій, глибину, стійкість і красу, що існує довше за людські пристрасті. Натомість постать ченця Хаясі Йокена пов’язана з руйнівним імпульсом — моментом, коли людина не витримує зіткнення з величчю і прагне знищити її. У цій частині музика говорить про небезпечну межу між захопленням і ненавистю, між поклонінням красі та бажанням володіти нею.
«Чернетка з діркою»
Друга частина сюїти пов’язана з історією Людвіга ван Бетовена. За її основу взято епізод, коли композитор у гніві стер присвяту Наполеону на титульній сторінці своєї симфонії, залишивши в папері дірку. Цей жест стає сильним символом: у ньому є і розчарування, і крах ілюзій, і болісне звільнення від кумира.
Музика цієї частини говорить про момент, коли людина бачить, що колишній ідеал не витримав перевірки реальністю. На місці поваленого образу народжується інша внутрішня опора. Уже не поклоніння зовнішній постаті, не віра в земного героя, а свобода творця, який залишається сам перед собою, власною совістю і власним мистецтвом.
«Чернетка з діркою» звучить як історія про втрату наївності, але не про поразку. Навпаки, саме після руйнування ілюзії з’являється простір для справжньої творчої сили. Там, де зникає кумир, може початися доросла свобода.
«Route 66»
Третя частина має назву «Route 66». Образ легендарного американського шосе тут постає як символ людського життя — дороги, що не завжди йде прямо, але завжди змушує рухатися. У цій музиці відчувається ритмічний драйв молодості, швидкість, азарт, смак відкритого простору і бажання їхати власним маршрутом.
Та поступово енергія руху змінюється меланхолійними зупинками в умовних «занедбаних містечках» пам’яті. Дорога перестає бути лише пригодою. Вона стає місцем зустрічі з минулим, із власними виборами, з тими спогадами, які не зникають, навіть якщо людина давно поїхала далі.
У цій частині важливий мотив свободи — не абстрактної, а здобутої в русі, через досвід, помилки, втому і нові початки. «Route 66» звучить як маніфест права на власну смугу руху. У кожного вона своя: з поворотами, паузами, прискореннями й тихими місцями, де раптом доводиться чесно озирнутися назад.
«Восьмий день»
Фінальна частина сюїти — «Восьмий день» — звертається до концепції подолання матерії. Це музичний простір, у якому час втрачає свою звичну владу, а любов постає силою, здатною змінювати сам спосіб переживання життя. Тут уже немає дороги у звичайному сенсі. Є вихід за межу, де земний досвід зустрічається з вічним.
У цій частині життя торжествує у своїй повноті. Не як гучна декларація, а як внутрішнє відчуття завершення, прийняття і світла після складного шляху. Саме «Восьмий день» відкриває головний сенс назви «Міст між…»: міст між матеріальним і духовним, між людським часом і тим, що не вимірюється годинником, між кінцевістю і надією на продовження.
Виконавці прем’єрного вечора
Цього вечора на сцені виступить Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії — колектив із великою історією, який у нових обставинах став одним із помітних символів незламності української культури. Оркестр гратиме під орудою дириґента Івана Остаповича.
- Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії
- Іван Остапович — дириґент
Для прем’єри твору такого масштабу важливі не лише технічна точність і професійний рівень виконання. Потрібна ще й внутрішня причетність до музики, яка працює з українським досвідом, пам’яттю, болем, свободою та культурною стійкістю. У цьому сенсі участь Луганського оркестру має особливу вагу.
Програма концерту
У програмі прозвучить симфонічна сюїта Сергія Пілютікова «Міст між…», написана на замовлення Львівського органного залу.
- I. «Нічна суперечка коропа Магої з ченцем Хаясі Йокеном, 2 липня 1950 року»
- II. «Чернетка з діркою»
- III. «Route 66»
- IV. «Восьмий день»
Прем’єра. Твір створено на замовлення Львівського органного залу.
Тривалість концерту: близько години.
Іван Остапович
Іван Остапович — дириґент, композитор і директор Львівського органного залу. Він є співзасновником та дириґентом оркестру Ukrainian Festival Orchestra у Львові, головним дириґентом Академічного симфонічного оркестру Луганської філармонії, а також співзасновником музичної агенції Collegium Management.
Остапович є артистичним керівником проєкту Ukrainian Live — довгострокової ініціативи з промоції української музики, яка у 2019 році була відзначена Європейською асоціацією фестивалів. Також він очолює проєкт Ukrainian Live Classic — перший мобільний додаток з українською класичною музикою.
Серед його мистецьких ініціатив — фестиваль ЛюдкевичФест, Львівська органна резиденція, Бах-Маратон 2015 та Дні музики Баха у Львові, започатковані у 2014 році. Усі ці проєкти пов’язані з послідовною роботою над присутністю класичної та сучасної української музики в публічному просторі.
Іван Остапович — випускник Національної музичної академії України, класу професора, народного артиста України Віктора Здоренка. У 2012 році він брав участь у майстеркласах дириґента Ю. Сімонова. Того ж року став лауреатом першої премії всеукраїнського конкурсу дириґентів «Музична Таврія» у Херсоні.
Також Іван Остапович є лауреатом Національної премії України імені Левка Ревуцького. У 2013–2016 роках працював дириґентом Івано-Франківського філармонійного симфонічного оркестру.
У різні роки він співпрацював з Академічним симфонічним оркестром міста Мальмо у Швеції, камерним оркестром міста Каунас у Литві, Національним академічним симфонічним оркестром України, Одеським національним симфонічним оркестром, Державним естрадно-симфонічним оркестром, Чернігівським філармонійним оркестром, Симфонічним оркестром Львівської національної філармонії, молодіжними симфонічними оркестрами INSO-Львів та «Слобожанський», камерним хором «Cantus» з Ужгорода та іншими колективами.
Серед музикантів, із якими працював Іван Остапович, — піаністи Вадим Холоденко, Антоній Баришевський, Денис Жданов, Дмитро Чоні, а також скрипалі Мідорі, Йожеф Шпачек, Орест Смовж, Сергій Островський і Бенджамін Гілмор.
Під керівництвом Івана Остаповича відбулися світові прем’єри творів українських композиторів Стефанії Туркевич, Михайла Вербицького, Порфирія Бажанського, Ігоря Соневицького, Богдани Фроляк, Олександра Щетинського, Віктора Камінського, Золтана Алмаші, Олега Безбородька та інших авторів.
Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії
Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії був створений понад 80 років тому і став одним із ключових осередків музичного життя свого регіону. Упродовж десятиліть оркестр формував професійне середовище, працював з великим репертуаром і підтримував розвиток академічної музики на сході України.
У 1960–80-х роках на сцені філармонії ставили відомі опери, зокрема «Травіату» Джузеппе Верді та «Севільського цирульника» Джоаккіно Россіні. Оркестр завжди приділяв значну увагу українській академічній музиці, виконуючи й популяризуючи твори видатних українських композиторів — Андрія Штогаренка, Мирослава Скорика, Ігоря Карабиця та багатьох інших.
У 1990-х роках колектив активно гастролював Україною, а з 1999 року розпочав міжнародні турне. Оркестр виступав в Італії, Іспанії, Австрії, Швеції, Бельгії, Франції, Німеччині, Данії, Японії, Китаї та Норвегії. У 2002 році колектив очолив австрійський дириґент і композитор Курт Шмід, із яким почався новий етап розвитку оркестру. У 2006 році симфонічний оркестр отримав звання «Академічний».
Після початку війни на сході України у 2014 році оркестр був змушений переїхати до Сєвєродонецька. Завдяки зусиллям директора Ігоря Шаповалова колектив швидко відновив роботу, повернувся до активного концертного життя і налагодив співпрацю з відомими митцями та дириґентами з України й Європи.
З початком повномасштабної війни росії проти України керівники Львівського органного залу Іван Остапович і Тарас Демко запропонували оркестру евакуюватися до Львова. Відтоді колектив перебуває у Львові як релокована культурна інституція. Луганський оркестр регулярно виступає у Львівському органному залі, готує нові програми, виконує прем’єри творів українських композиторів і співпрацює з хором, органістами та вокалістами.
У різні періоди оркестр працював із багатьма видатними дириґентами. Серед них — Карл Еліазберг, Натан Рахлін, Стефан Турчак, Володимир Кожухар, К. Етті з Австрії, Ф. Моргенштерн з Німеччини, В. Ленардс з Бельгії, О. Трглік зі Словаччини, Д. Клайн зі США, Курт Шмід з Австрії, Євген Тутевич з України, П’єр Піхлєр, Назар Яцків з Німеччини, Богдан Пущак з України, Хосе Вісенто Перес з Іспанії, Вінстон Фогель зі США, Лучано Камарго з Бразилії, Такуя Шигешита з Японії, Робін Енгелен з Німеччини та інші.
Записи виступів оркестру регулярно публікуються на YouTube-каналі Ukrainian Live Classic, завдяки чому їхню музику може почути ширша аудиторія. Це особливо важливо для колективу, який не лише продовжує власну історію, а й представляє культурний голос регіону, що нині переживає наслідки війни та окупації.
Сьогодні Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії є активним і помітним мистецьким колективом української сцени. У Львові він став важливим учасником культурного життя міста й водночас зберігає зв’язок із тим осередком культури, з якого походить. Його присутність у прем’єрі «Міст між…» додає цьому вечору ще одного виміру: музика звучатиме не лише як новий твір, а як доказ живучості української культури, здатної творити навіть після втрат, переїздів і важких випробувань.
Концерт «Міст між…». Нова музична реальність у Львівському органному залі — це нагода почути світову прем’єру сучасної української симфонічної музики в момент її народження. Це вечір про мости, які будуються не з каменю, а з пам’яті, досвіду, звуку, любові й внутрішньої свободи. І, можливо, саме тому ця музика звертається не лише до слуху, а й до тієї частини людини, яка шукає зв’язок між пережитим і майбутнім.
