спектакль Виставка графіки Маркіяна Теплого «Ensemble» Львів 2026-07-04 13:00 Lviv Concert House | Львівський органний зал
Виставка графіки Маркіяна Теплого «Ensemble» у Львові
У Галереї Львівського органного залу відкривається виставка графіки Маркіяна Теплого «Ensemble». Це проєкт про те, як із розрізнених фрагментів народжується цілісна форма, як окрема постать змінюється поруч з іншими і як зв’язки, контури та рухи складаються в єдиний ансамбль. Виставка запрошує не просто подивитися на окремі роботи, а простежити, як у них формується взаємодія — між людьми, елементами, ритмами й самими образами.
Робота над цією серією почалася з витинанки. Саме вона стала для автора відправною точкою і дала той принцип, на якому будується весь проєкт. У традиційній витинанці кожен елемент пов’язаний з іншим і не сприймається сам по собі. Частини існують лише в єдності, лише в загальній структурі. Маркіян Теплий переносить цей принцип у свою графіку й працює не стільки з окремою людською фігурою, скільки з тим, що виникає між фігурами.
У цій серії людські силуети перестають бути самодостатніми персонажами. Вони стають модулями, знаками, елементами певної візуальної системи. Через повторення, симетрію та залежність одне від одного ці фігури утворюють нові побудови: ланцюги, орнаментальні ряди, ритмічні структури. Тут важливий не лише окремий образ, а й те, як він поводиться в групі, як змінюється в сусідстві з іншими і як починає працювати всередині спільної композиції.
Як з’явився «Ensemble»
Назва серії не випадкова. “Ensemble” — це не просто сукупність об’єктів, а об’єднання елементів, яке дає нову якість. Коли кілька форм вступають у зв’язок, вони створюють щось більше, ніж проста сума частин. У цьому і полягає головна ідея виставки. Автор досліджує, як цілісність народжується з повтору, зі співвідношення, з ритму, з візуального діалогу між окремими складниками.
Погляд Маркіяна Теплого зосереджений не на ізольованій людині, а на системі взаємодії. Саме тому в роботах серії фігури часто читаються не як індивідуальні образи, а як частини структури. Вони можуть нагадувати знаки, декоративні мотиви або фрагменти більшого візерунка. Така побудова змушує уважніше придивитися до того, як працює ритм, як повтор змінює сприйняття і як з простих форм може виникнути складна й виразна композиція.
Мозаїка, плитка і рух як частина композиції
Важливою візуальною підказкою для цієї серії стали мозаїка та плитка. У цих формах зображення теж складається з фрагментів і не існує поза їхнім поєднанням. Окремий елемент сам по собі може бути простим, але разом із іншими він формує завершений образ. Саме така логіка відчувається і в «Ensemble»: композиція будується не навколо однієї домінантної фігури, а через з’єднання частин у цілісну структуру.
Не менш важливою для серії є тема руху. Багато композицій народжуються з поз, у яких можна вгадати спільну хореографію. Тут “ансамбль” постає не лише як візуальна система, а як група, об’єднана дією. Один жест не існує окремо від іншого, один рух підхоплює наступний, і разом вони створюють відчуття єдиного танцю. Саме в такому поєднанні пластики, ритму і повтору виникає особлива напруга цієї серії.
Ліногравюра і пошук форми в різних матеріалах
Більшість робіт виставки виконані в техніці ліногравюри. Для автора це не просто технічний вибір, а спосіб точніше виявити структуру форми. Контраст, силуетність і чіткість лінії дозволяють добре побачити, як побудована композиція, як працює співвідношення фігури й простору, де саме виникає ритм і за рахунок чого тримається цілісність.
Водночас Маркіян Теплий виходить за межі лише одного матеріалу. Його цікавить, як ця сама структура може існувати в інших середовищах — від текстилю до декоративних поверхонь. Це розширює саму ідею серії і показує, що «Ensemble» можна сприймати не тільки як графічний цикл, а як ширше дослідження форми, повтору і зв’язку між частинами.
Виставка Маркіяна Теплого «Ensemble» у Галереї Львівського органного залу — це нагода побачити, як окреме переходить у спільне, як жест може перетворитися на орнамент, а людський силует — на елемент великої візуальної композиції. Це розмова про взаємозалежність, про цілісність і про той момент, коли з поєднання окремих фрагментів раптом постає завершений образ.
Запрошуємо до Галереї органного залу, щоб побачити цей зв’язок між частиною і цілим, між рухом і формою, між людиною і структурою, у якій вона починає звучати по-новому.
