спектакль Полліанна Львів Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької
- Авторка:Елеонор Портер
- Режисер-постановник:Богдан Ревкевич
- Сценографія та костюми:Наталя Тарасенко
- Композитор:Богдан Сегін
- Пластика:Олена Балаян
- Асистент режисера:заслужений діяч мистецтв України Юрій Чеков
- Помічники режисера:Костянтин Шелест, Тетяна Когут
Полліанна
Цю історію по праву називають класикою англо-американської дитячої літератури, але вона зовсім не «лише для дітей». У центрі сюжету — звичайна дівчинка-сирота, яку з почуття обов’язку бере до себе сувора тітка. Дім, де правила важливіші за обійми, раптом змінюється під впливом маленької гості: Полліанна має дивовижний дар помічати промінці радості там, де їх, здавалося б, немає. Вона вигадує «гру у радість» — вчиться дякувати за будь-яку дрібницю і шукає добро у кожній ситуації. Саме ця проста, але дієва філософія потроху розтоплює лід у серцях дорослих, і незабаром змінюється не лише атмосфера в домі тітки, а й настрій цілого містечка.
Сцена дарує «грі у радість» живе дихання. Тут і стримана тітчина повага до порядку, і невтомна Полліаннина допитливість, і кумедні, часом зворушливі зустрічі з містянами, які давно розучилися дивуватися дрібницям. У виставі відчувається, як слова можуть ранити або зцілювати, як щирість заражає оптимізмом, а маленька, на перший погляд, дитяча гра раптом виявляється справжнім інструментом дорослого життя. Полліанна не заплющує очі на труднощі — вона вчить зустрічати їх із гідністю, знаходячи за що подякувати навіть у невдачі (пам’ятаєте її улюблений приклад: замість омріяної ляльки — милиці, і радість у тому, що вони їй не потрібні?).
Це історія про те, як доброта й послідовність здатні змінювати людей. Про сміливість не втрачати віру в себе, коли на тебе дивляться з недовірою. Про важливість простих жестів — усмішки, вибачення, обіймів — які зшивають розірвані стосунки краще за будь-які повчання. На виставі буде над чим посміхнутися і над чим поміркувати: дітям вона дає зрозумілу мову почуттів і приклади співчуття, дорослим — нагадування, що щастя часто ховається у звичному.
Запрошуємо познайомитися з дівчинкою з дивним ім’ям Полліанна — і, можливо, забрати з собою її «гру у радість» як щоденну звичку. Театр пропонує атмосферну, теплу постановку, що однаково щиро звучить у глядацькій залі і для родинних відвідувань, і для класних поїздок, і для тих, хто давно хотів «перечитати» улюблену книгу мовою сцени.
Про книгу та її авторку
«Полліанна» вперше побачила світ на початку ХХ століття (1912 рік) і миттєво підкорила читачів різного віку. Її авторка — Елеонор Портер (1868–1920), уродженка штату Нью-Гемпшир. З дитинства вона мріяла про музичну кар’єру, навчалася в Бостоні, співала в церковних і світських хорах, однак згодом обрала шлях письменниці. Переїхавши до Нью-Йорка, Портер почала друкувати оповідання й романи, у яких вражала живими характерами та ясним, доступним стилем. Справжню світову славу їй принесла саме «Полліанна» — історія, що народилася буквально під небом: письменниця зізнавалася, що писала її в саду на даху нью-йоркського будинку, і називала той сад своїм найкращим кабінетом.
Книжка пережила безліч театральних і кіноверсій, дала початок продовженню, а головне — подарувала світу слово «полліаннізм» як синонім упевненого, але не наївного погляду на життя. Її секрет простий: «радість» — не про заборону на сльози, а про вміння бачити вихід і підтримку, коли сили на межі. Саме тому історія Полліанни так природно звучить зі сцени — і вчить нас помічати світло навіть у хмарний день.
