спектакль Жага Львів 2025-12-20 18:00 Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки
- Драматургиня — Оксана Данчук
- Режисер — Владислав Білоненко
- Сценограф — Олексій Хорошко
- Композитор — Григорій Семенчук
- Художник зі світла — Сергій Климець, Євгеній Петров
- Художниця з костюмів – Марія Антоняк
- Хореограф – Антон Сафонов
Жага має безпомилкове чуття на наші слабкості. У кожного й кожної — свій вогник, що манить, як росинки у сутінках лісу: рука сама тягнеться, крок сам робиться… І саме в мить, коли пристрасть сідає за кермо, ми непомітно звертаємо з власної дороги. Найгірше — коли спокуса перероджується в жадобу всевладдя: тоді руйнуються межі, здригуються клятви, а кохання — не рятує. Вистава без прикрас нагадує: у випробуванні виживають не «закохані до нестями», а вірні своїм принципам; достойні не зникають — вони повертаються оновленими.
«Жага» — це поєдинок бажання і волі, розмова про те, хто врешті кому служить: ми своїм пристрастям чи вони нам. На сцені звучить багатоголосся епох і стилів: від кам’яної ясності Лесі Українки до витонченої куртуазності середньовіччя. Міф про владу над собою і над іншими тут розгортається як лабіринт вибору, де кожен крок має ціну — іноді надто високу.
Драматургічна тканина п’єси вибудувана на текстах із «Камінного господаря» Лесі Українки, а також на поезіях «Пісня» Тібо де Шампаня та «Образ краси» Гійома де Лорріса в перекладі Миколи Терещенка. До цієї поліфонії долучаються сучасні тексти Оксани Данчук, Ростислава Колачника, Яни Колодійчук, Олексія Палянички та Тетяни Шелельо — вони підсвічують класичні мотиви сьогоднішнім нервом, роблячи сюжет болісно впізнаваним. У цьому сплаві — відвага поставити лобом до лоба різні уявлення про красу, честь, владу і любов.
Ця вистава — для тих, хто приходить у театр не відпочити, а прокинутися. Для глядачів, готових подивитися в очі власним «хочу» і спитати себе: чи не стала жага моїм господарем? «Жага» не дасть швидких відповідей, але навчить слухати внутрішній компас. Бо коли відступає дим і тиша повертає ясність, стає видно головне: вірність — це не тінь кохання, а його хребет; влада над собою важливіша за будь-яку іншу; а справжнє воскресіння починається з чесного вибору.
